Андрій Покровський: «Влада сподівається на безкарність»* - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.13 € 30.79
Андрій Покровський: «Влада сподівається на безкарність»*

Андрій Покровський і його команда сприятимуть тому, щоб люди свідомо робили свій вибір, свідомо голосували.

Фото прес-служби Громадянського руху «Свідомі».

Андрій Покровський: «Влада сподівається на безкарність»*

Цей депутат Луцької міськради давно асоціюється у лучан із конкретними діями. Він дбає про Луцьк, ініціюючи важливі рішення на сесіях міськради, активно розвиває Громадянський рух «СВІДОМІ», який заснував понад рік тому, допомагає дітям і соціально вразливим верствам населення як меценат та веде соціально відповідальний бізнес

Інформаційне агентство «Конкурент» підготувало текстову версію інтерв’ю Андрія Покровського для «12 каналу», в якому він говорив про розвиток Луцька, вибори та особисті плани.

Розмова відбувалася у стінах Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, відкритого 24 серпня 2018 року і розташованого у Луцьку на території культурно–розважального центру «Адреналін Сіті». Тож Андрій Покровський віддав належне його засновнику Віктору Корсаку та поділився власними враженнями від експозиції:

— Музей чудовий. Я вперше тут, на жаль. Подивився експозицію і хочу зазначити: велика шана і подяка фундаторам цього закладу. Буваючи в багатьох містах різних країн світу, я відвідую подібні музеї, бачу новий поштовх у розвитку нашої цивілізації, у прогресі, який прямує світом. Помічаю в таких закладах і великі тусовки молоді: хтось пише наукові праці, хтось просто приходить поспілкуватися з однолітками, хтось — ​насолодитися мистецтвом… Усвідомлюю, наскільки складно було облаштувати такий музей. Висловлюю велику подяку родині Корсаків, особливо Віктору Корсаку, за те, що вони наважилися це зробити, знайшли матеріальні можливості проінвестувати і створити таку експозицію

 

«Повернути втрачені позиції можливо»

На жаль, минає вже два роки, відколи Луцьк залишився без мера. Загалом багато хто каже про те, що місто за цей час іде на дно у своєму розвитку. Яка ваша думка щодо цього?

— Справді, зі смертю міського голови Миколи Ярославовича, Царство йому Небесне, Луцьк багато втратив. Я вже неодноразово це говорив. Микола Романюк жив містом. Він переймався, думав про нього днями й ночами, і все, що відбувалося в Луцьку, пропускав через себе, як своє особисте. На жаль, на сьогодні такої людини в обласному центрі нема. Теперішня влада — ​це люди, які просто використовують свої повноваження заради досягнення власних амбіцій, цілей. Але це ніяк не цілі, які спрямовані на розвиток нашого міста і громади…

Сказати, що Луцьк котиться у прірву чи перебуває в абсолютному занепаді, не можна, тому що є все ж таки певна інерція з того часу, коли місто на рейки поставив Микола Романюк. І ця інерція досі ще працює. Луцьк ще поки рухається якимось шляхом. А занепад з часом буде відчуватися…

Ми абсолютно втратили можливість розширення міста, адже перемовини з прилеглими громадами, які активно вів Микола Ярославович, на якомусь етапі зупинилися. Зараз є спроби якось їх відродити, але це вже не ті переговори. Тому місто не розширилося в своїх межах, і, на жаль, дуже мало сподівань на те, що й розшириться. Я знаю про те, що зараз ведуться певні перемовини з приводу якихось фінансових взаємозаліків (це пов’язано і з навчанням, і з відвідуванням наших дитсадочків дітьми мешканців прилеглих громад), але, на жаль, це не домовленості про об’єднання і розширення меж.

Друга проблема в нашому місті — ​це те, що воно живе без своєї стратегії. Хоча на останній сесії були прийняті стратегічні та операційні цілі розвитку Луцька, але до стратегії ще дуже далеко.

Чи може місто загалом повернути собі втрачені позиції, скільки на це потрібно часу і яка зараз найбільша проблема в обласному центрі?

— Я ж казав про те, що повернути втрачені можливості є шанс. Луцьк — ​самодостатній, він може розвиватися самостійно… По–перше, нам потрібна стратегія розвитку. По–друге — ​докласти всіх зусиль для об’єднання з навколишніми громадами. По–третє — ​потрібен міський голова, який буде вболівати і жити нашим містом. І, безперечно, нам потрібні свідомі лучани, наші з вами земляки, які також будуть думати, перейматися, вболівати за власне місто.

«Невже хтось сподівався, що мене можна злякати?»

Торік ви заявляли про тиск міської влади безпосередньо на ваш бізнес у зв’язку з депутатською та громадською діяльністю. Яка зараз ситуація? І взагалі, який нині у місті бізнес–клімат?

— Так, справді, тиск був. І він був настільки недолугим, що для мене не зрозуміло взагалі, для чого так робити. Ясно одне — це був тиск на мене як на депутата за мої опозиційні погляди, громадянську позицію. Але невже хтось сподівався на те, що мене можна злякати і зупинити? Що стосується парковки «Променя», там, де було недолуге рішення міськвиконкому, виграні всі суди, парковка відновила свою роботу, все працює. Я сподіваюся, влада усвідомила, що це неправильно.

Що стосується інвестиційного клімату в місті — ​безумовно, він погіршився. Адже інші підприємці, внутрішні інвестори побачили ставлення влади до бізнесу і злякалися, що вона може таке вчинити з будь–ким. А влада сподівається на безкарність. Це дуже погано. Що стосується приходу зовнішніх інвесторів — ​вони також побачили прецедент і сказали: «А для чого?» По–перше, немає з ким домовлятися, по–друге, домовленості нічого не варті, по–третє, складна економічна ситуація в країні. Для чого «заходити» в це місто і працювати? Це дуже вплинуло на інвестиційний клімат.

Я вважаю, що такі дії влади взагалі неприпустимі. Між нею і бізнесом повинен тривати постійний діалог. І влада не може диктувати умови і говорити про зобов’язання. Бізнес має приходити зі своїми пропозиціями, а влада — ​зважувати, наскільки це цікаво і важливо для міста. Я вважаю, вона має бути заінтересована в розвитку бізнесу в місті.

«Більшість у міській раді сформована за недемократичними принципами»

На сьогодні ви опозиційний депутат, намагаєтеся системно донести свою думку і в міську раду, і до громадськості. Скажіть, чи важко зараз працювати в опозиції і чи дослуховуються до інакшої думки ваші колеги?

Зараз будемо проводити акцію «Голосуй свідомо». Про що йдеться? Про те, що ніяка гречка чи інші заходи або засоби впливу на виборця не мають працювати в нашій державі та виборчій системі.

— В опозиції завжди важче працювати, ніж у коаліції. Це зрозуміло. Опозиція завжди в меншості і намагається довести іншу думку, ніж та, що формує більшість. Я хочу підкреслити деякі речі. Більшість у міській раді сформована не за демократичними принципами, а за рахунок того, що є певне об’єднання депутатів, яким насаджується рішення зверху. Ці рішення навіть не народжуються в міській раді. Це йде виключно від керівників політичної партії «УКРОП». Ці вказівки спускаються вниз і вже тут реалізовуються. Тому я не сказав би, що цю більшість можна назвати демократичною. Мені як опозиціонеру працювати нескладно, адже за мною правда, і я переконаний у тому.

Андрій Покровський виділив чотири основні пріоритети, над якими продовжить працювати цього року. Це співфінансування придбання житла учасникам АТО та членам їхніх родин за програмою «50 на 50», сприяння поліпшенню благоустрою на округах без депутатів, програма «Безпечне місто» та стратегія розвитку Луцька.

«Маю надію, що будемо жити, як цивілізовані європейські країни»

Сьогодні надзвичайно актуальне питання — ​це вибори. 2019–й загалом експерти називають дуже складним, адже ми зараз готуємося до обрання Президента України. Цього року також відбудуться вибори до Верховної Ради України. На які зміни ви очікуєте?

— Я очікую, як, напевно, й більшість українців, що держава буде рухатися за європейськими стандартами і вимогами, розвиватиметься наша економіка, будемо жити краще, ніж зараз. Я на це дуже сподіваюся. Також маю надію, що за деякий час ми подолаємо всі ті перепони, які існують у нашому суспільстві, і станемо цивілізованою європейською країною.

«Ніяка гречка чи інші засоби впливу на виборця не мають працювати в нашій державі»

Яке ваше особисте місце і місце вашого Громадянського руху «СВІДОМІ» під час виборчого процесу, який уже триває?

— Сама назва Громадянського руху передбачає, що ми маємо брати участь у будь–яких виборчих процесах. Зазначу, що ми всі це й робимо, адже можемо бути виборцями, а можемо бути й обраними.

Основною метою створення цього руху й було формування свідомості наших людей. І тому, коли відбуваються будь–які вибори, ми обов’язково маємо долучатися, формуючи оцю свідомість. Зараз будемо проводити акцію «Голосуй свідомо». Про що йдеться? Про те, що ніяка гречка чи інші заходи або засоби впливу на виборця не мають працювати в нашій державі та виборчій системі. Повинна діяти лише свідомість і власне волевиявлення кожного громадянина. Ми всіляко сприятимемо тому, щоб люди свідомо робили свій вибір, свідомо голосували. Це буде роз’яснювальна робота, аналіз кожного з кандидатів, допомога в якихось технічних моментах, що стосується реєстрації як виборця, в тому, щоб розібратися, як формується бюлетень і все решта.

Які загалом плани вашої команди на цей рік?

— Плани такі ж, як і мої особисті. Вони з року в рік повторюються. У Громадянському русі добирають ще додаткові проекти і напрямки діяльності, тому що й Рух зростає, і люди приходять і хочуть працювати. Ви знаєте, і сподіваюся, що всі знають, що ми реалізовуємо такі проекти, як «Школа свідомого громадянина», активно займаємося «Округами без депутатів», у нас діє такий проект, як «Доступний театр і кінотеатр для пенсіонерів». А в межах «Соціальної програми» проводимо різноманітні спортивні і культурні заходи, працюємо над вихованням молоді в напрямку розвитку здорового способу життя.

Я хочу запросити всіх лучан і гостей міста 26 лютого на відкриту дискусію «Луцьк: що далі?» в розважальному центрі «Промінь» за моєї участі.

До слова, відкрита розмова з Андрієм Покровським на тему «Луцьк: що далі?» відбудеться 26 лютого о 18:30 у рамках проекту «Школа свідомого громадянина» у великому залі РЦ «Промінь». Реєстрація для участі у заході за телефоном: 099 215 50 75.

Валентина МЕЛЬНИК