Міністр охорони здоров’я Микола Поліщук приїжджав на Волинь, так би мовити, за досвідом. В області чи не найкращі в Україні показники у сфері охорони здоров’я матері й дитини, впроваджуються сучасні технології в рододопомозі, виходжуванні немовлят. Поширенню досвіду наших медиків і було присвячено засідання колегії Міністерства охорони здоров’я з участю начальників обласних управлінь охорони здоров’я та фахівців з різних регіонів. Гості відвідали Луцький пологовий будинок, який уже майже два роки працює в рамках українсько-американського проекту “Здоров’я матері й дитини” і визнаний “лікарнею, доброзичливою до дитини”. Побував міністр і в обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні, в обласній лікарні. А на підсумковій нараді Микола Поліщук не скупився на похвалу, відзначаючи, що такої сучасної лабораторії, як в обласному дитячому медичному об’єднанні, нема більше ніде в Україні, що тут діють українсько-американська та українсько-швейцарські програми, які допомагають наблизитися до світового рівня охорони здоров’я матерів і дітей. Не збив піднесений настрій міністра й пікет матерів-страдниць, багато з яких привезли під стіни облдержадміністрації в інвалідних візках своїх діток, хворих на ДЦП. Жінки доводили, що їхнє бажання поспілкуватися з керівниками галузі охорони здоров’я якраз у рамках теми наради, адже церебральний параліч, як правило, наслідок травм, недогляду лікарів у пологах. — Я уже 16 років борюсь за свою дитину, і нас, таких матерів, багато. Ми намагаємось хоч якось полегшити стан хворих дітей. Ті, хто мав змогу, возили синів і дочок на операцію до Тули. Але для цього потрібні чималі кошти, особливо на транспортні витрати. Російські хірурги погоджуються виїжджати на місця, але в Луцьку їм не надають можливості оперувати,— розповіла Алла Торунова, одна з матерів-пікетувальниць, об’єднаних в асоціацію “Особлива дитина”. На жаль, нічого втішного міністр жінкам не повідомив. Оперувати зарубіжним спеціалістам без ліцензії МОЗ заборонено, такий порядок у всіх країнах. “Я сам, буваючи за кордоном у клініках, міг лише асистувати хірургам,— розповідав Микола Поліщук заплаканим матерям, які чекали від нього поради і допомоги. Загалом ситуація із станом здоров’я дітей в Україні загрозлива. Впродовж 1991—2004 років захворюваність серед наймолодших громадян зросла на 19 відсотків, поширеність хвороб — на 30 відсотків, рівень інвалідності дітей до 16 років зріс на дві третини. На першому місці серед причин інвалідності вроджені вади, далі йдуть хвороби нервової системи, розлади психіки. Міністр розповів, що фінансування рододопомоги, охорони здоров’я матері й дитини в бюджеті на наступний рік буде виділено окремим рядком. Однак, судячи з його подальших слів, розраховувати на збільшення бюджетних видатків на лікування хворих навряд чи реально. “Медицина фінансується тільки для утримання галузі”,— констатував Микола Поліщук, прогнозуючи, що підвищення зарплат медикам ще більше загострить проблему нестачі коштів на лікування пацієнтів. Схоже, тому міністр і взявся пропагувати волинський досвід, що при мізерному фінансуванні (коштів з бюджету нам перепадає менше, ніж сусіднім областям) у нас, за його словами, “європейські порядки” в лікувальних закладах. У яку суму обходяться пологи, лікування дитини чи матері для сім’ї, як бути малозабезпеченим родинам у випадку хвороби, про це на нараді не говорилося. Не применшуючи здобутків волинських медиків, які міністр, порівнюючи із результатами роботи їхніх колег з інших областей, оцінив дуже високо, від наради очікувалось більшого: конструктивної, ділової розмови про конкретні шляхи вирішення багатьох болючих проблем медицини.
