Жоржини — квіти пізнього літа й молодої осені, адже вони не витримують і найменшого заморозку...
Жоржини — квіти пізнього літа й молодої осені, адже вони не витримують і найменшого заморозку.
І не дивно: їх батьківщина — гірські райони Мексики, Чилі, Гватемали й Колумбії. У Мексиці жоржина є національною квіткою. Втім, і наші квітники нині важко уявити без цих по-справжньому шляхетних квітів найрізноманітніших розмірів, барв і відтінків. Та не всі знають, що вперше «картоплини» дикорослих предків сучасних культурних жоржин були завезені до Європи як... їстівна рослина. 1783 року іспанський лікар Франсиско Ернандес подарував їх королю Іспанії, вважаючи, що м’ясисті й соковиті кореневища жоржин такі ж їстівні й смачні, як і картопля. Слов’янську назву квітка отримала на честь професора Петербурзької академії наук, ботаніка, географа й етнографа Йогана Георга Готліба. На квітковій виставці у Москві ці квіти були представлені лиш у 1844 році. Якщо у вашому квітнику є жоржини, в цю пору не забудьте їх підгорнути, щоб зміцнити кореневища, і видалити квіти, які вже відцвіли.
