Коровай–коровай у боремельської майстрині вибирай!

«Тільки за останній рік спекла понад 200 весільних тортів»

— Якось було таке, що я три доби очей не змикала! Коли починається весільний сезон, то важко, але знаєш: пообіцяла людям — ​маєш зробити все якнайкраще. Бо коли замовники приїжджають і задоволені забирають роботу, то дуже тішить. Ну і гроші, звісно, важливі, — ​майстриня Олена Кашпрук сміється, пригадуючи свої іноді направду екстремальні будні.

А заняття у неї останні кілька років — ​це випікання короваїв і тортів. Олені 35 літ, живе вона у Боремлі Демидівського району, що на Рівненщині. Раніше і в кафе працювала, і сейфи фарбувала, і на ринку торгувала, і на заводі в Луцьку трудилася. Але робота за майже 40 кілометрів від дому не влаштовувала ані її, ані родину. Підростав син Ярослав, почалася школа, чоловік на заробітках… А ще ж, як і в кожного в селі, — ​і город, і господарство. Після нічних змін на заводі треба було б відпочивати, а тут чекає безкінечне порання. Нову справу, яка перетвориться згодом в основний заробіток, Олені несподівано «підкинула» хрещена:

— Одружувався її син, і вона попросила прикрасити вже випечений виріб. Спочатку я відмовлялася, боялася зробити щось не так. Але взялася оздоблювати — і ніби вийшло все. Спекти свій перший коровай наважилася аж через рік після цього. А з тортами мала справу ще зі шкільних років. От вдавалися вони мені, не побоюся тепер так сказати.

Капкейки, так звані європейські торти, — ​найближчі плани боремельської кондитерки-аматорки.

Відтоді випічка стала основним заняттям Олени у весільний сезон. Розповідає, що за останній рік спекла понад двохсот короваїв. Бувало, що й по кілька діб не спить, адже, окрім безпосередньої роботи з тістом, тут ще й дуже важливо прикрасити виріб. А це справа надзвичайно тонка і делікатна, тому й потребує часу і терпіння.

 

«Чоловік подарував більше, ніж квіти, — зроблені власноруч формочки для їх виготовлення»

Всім технікам вона вчиться сама, щось вдається з першої спроби, щось доводиться повторювати по кілька разів, поки отримає те, чого очікує. Іноді змінює класичну рецептуру, орієнтується на власний досвід та інтуїцію. Ці два «вчителі» виручили ще в одній важливій справі: підказали, як правильно розпалювати піч (короваї пече тільки там). Зізнається, що спочатку просила допомоги в тата, але потім зрозуміла, що сама краще може якимось чуттям збагнути, чи не загаряча вона, чи правильно протоплена.

Олена пильно стежить за останніми тенденціями коровайної моди. В основному виручає інтернет, адже майстер–класи у райцентрах — ​незнана справа. «Фішка» майстрині — ​це квіти. Виготовляє їх більш як десять видів. Орхідеї, конвалії, ромашки, троянди, лілеї… Спочатку уважно вивчає, так би мовити, оригінал: у живій квітці дивиться, як розташовані тичинки, якого відтінку середина, а якого — ​край пелюстки, в котрий бік вона вигинається. Повторити намагається все до дрібниць, тому й займає у неї ця робота багато часу.

Несподівана допомога у декоруванні прийшла від чоловіка Сергія. Він спеціаліст по роботі з металом і зголосився виготовити дружині форми для квітів. З цією витонченою роботою справився чудово — ​і тепер короваї дружини цвітуть такими неймовірними букетами, що їх і не відрізниш від справжніх. А ще це суттєво зеко­номило бюджет родини, адже професійний пекарський інвентар доволі дорогий.

 

«Єдина моя реклама — ​сарафанне радіо»

Але попри ціну Олена не економить ні на пекарському інвентареві, ні на інгредієнтах для декору. Знає, що якісне, нехай і дорожче, завжди себе виправдає.

Тому й у тісті в неї тільки натуральний мед, масло переважно домашнє, а якщо і магазинне — ​то в жодному разі не спред. У тортах не використовує амонію та соди. Її бісквіти пухкі завдяки добре збитим яйцям. Люди, які хоч раз купували у неї випічку, обов’язково замовляють ще, сміливо радять талановиту кондитерку своїм знайомим.

Отаке «сарафанне радіо» є поки що єдиною рекламою майстрині. Чому не афішує сама себе в інтернеті, у всюдисущих соціальних мережах? Олена усміхається і навіть не знає, що відповісти. Та не звикла, мабуть, сама себе хвалити. Каже, ще багато чому хоче навчитися. «Солодкий» ринок вимагає постійних змін. Капкейки, так звані європейські торти, — ​найближчі плани боремельської кондитерки–аматорки.

Всім, хто хоче започаткувати власну справу, вона радить не боятися і пробувати. І те, що живете ви не у великому місті і не маєте професійної освіти, не повинно стати перешкодою. Олена вже потроху підкорює своїми виробами волинські та рівненські обласні центри і зовсім не боїться конкуренції. Знає: попит на смак і красу буде завжди.

 

 

 Рецепт від нашої героїні

Торт «Рафаелло»

Олена Кашпрук залюбки поділилася рецептом одного із її улюблених тортів. Він непростий, але його смак компенсує всі затрачені зусилля.Отож запасаймося продуктами — і до справи

Корж № 1: 4 яйця, 1 скл. цукру, 1 скл. борошна, мак (за смаком).

Корж № 2: 4 яйця, 1 скл. цукру, 1 скл. борошна + какао (суміші має бути не більше як 1 склянка).

Корж № 3: 4 білки, 1 скл. цукру, 200 г кокосової стружки, ваніль.

Крем: 3 яйця, 3 ст. л. цукру, 1 ст. л. борошна (з чубком), ваніль, 1,5 скл. молока. Все заварити на водяній бані, охолодити, додати 400 г масла і збити, всипати какао і ще раз збити.

Сироп для просочування: 1 скл. води, 1 скл. цукру, ваніль, лимонна кислота (за смаком).

Корж № 1(з маком) просочити сиропом, змастити кремом, посипати подрібненими підсушеними горіхами і тертим шоколадом (тільки якісним). Наступним класти кокосовий корж (№ 3), знову повторити ті ж дії з кремом і накрити коржем № 2 (з какао).