Майже 20 літ прожила в будинку на вул. Академіка Кравчука і так би й не знала, скільки дерев у нашому дворі, коли б не розмова із двірником...
Майже 20 літ прожила в будинку на вул. Академіка Кравчука і так би й не знала, скільки дерев у нашому дворі, коли б не розмова із двірником.
Він того ранку ретельно прибирав опале після холодної ночі листя. Похвалила його за старанність, бо коли такої ж пори була у відрядженні в Хмельницьку, то помітила, що там не поспішають прибирати листя навіть на центральних вулицях. І несподівано почула скаргу: — В інших дворах по 3—4 дерева, а мені доводиться прибирати у дворі, де їх аж 42! Ось так... У кожної професії свої проблеми! Ми вважаємо, що дерева — зелені легені міста, а для двірників, виявляється, — зайвий клопіт. Либонь, було б справедливо й оплату їм встановлювати відповідно до складності території, яку доводиться прибирати... А загалом, проводжаючи очима автомобілі, навантажені осіннім багрянцем опалого листя, трішки сумувала, що вони вивозять із міста... ще одну осінь і тішилася, що наш Луцьк у всі пори року намагається бути ошатним і чистим.
