Нині 228 водойм, або 29 відсотків від їх загальної кількості, вже перебувають у користуванні на умовах оренди. Переважно це ставки. Як показала практика, передача ставків в оренду була доцільною й дала деякі позитивні результати...
Катерина ЗУБЧУК
Нині 228 водойм, або 29 відсотків від їх загальної кількості, вже перебувають у користуванні на умовах оренди. Переважно це ставки. Як показала практика, передача ставків в оренду була доцільною й дала деякі позитивні результати.
Адже після реформування сільського господарства, що призвело до ліквідації колгоспів, на балансі яких знаходились ставки, ці водойми стали безгосподарними. Вони заростали рослинністю, дамби та водопропускні споруди руйнувались, ніхто ставів не зарибнював. Після передачі їх в оренду більшість орендарів в міру своїх фінансових та професійних можливостей навели порядок. Як повідомив перший заступник начальника управління екоресурсів у Волинській області Володимир Кіндрат, є хороші господарі, які думають про майбутнє водойм, — зарибнюють їх, створюють рекреаційні зони, де можуть відпочивати і місцеві мешканці, і приїжджі волиняни. — Коли ж озера беруть лише під прикриттям хороших намірів, — каже Володимир Петрович, — то вони ще більш занепадають. Так сталося, наприклад, на озері Луки в Старовижівському районі. Така оренда, на мою думку, не потрібна. Адже сільська рада могла хоч організувати суботник — залучити школярів на прибирання сміття. Тепер і цього немає. На жаль, буває, що орендар ще нічого не зробив (хіба бідон малька запустив, а про підгодовування не подбав, бо на корм потрібні значні кошти), зате швидко став власником і почав «цикати» на всіх: «Не лізьте, бо це моя територія». Основні порушення вимог природоохоронного законодавства при користуванні орендованими водоймами, які виявлені екологічною інспекцією практично в усіх районах області, — це відсутність погоджень договорів оренди з держуправлінням екоресурсів та облводгоспом, а також дозволів на спеціальне водокористування, проектів відведення земельної ділянки та документів, що засвідчують право користуватись нею. У Ковельському районі, зокрема, із 19 орендарів водних об’єктів договір оренди погоджений лише одним. Крім цього, деякі орендарі всупереч вимогам законодавства будують або вже звели споруди в межах прибережних захисних смуг орендованих водойм. Такі факти були виявлені при проведенні перевірок у Турійському, Маневицькому, Ковельському районах. ТзОВ «РБУ Вишків-АТ» будувало базу відпочинку у прибережній захисній смузі озера Тросне в Маневицькому районі. Після втручання держуправління екобезпеки незаконне будівництво було припинено. Керівні особи ТзОВ «РБУ Вишків-АТ» притягнуті до відповідальності. З приводу цих фактів перший заступник начальника управління екоресурсів Володимир Кіндрат сказав: — Наше управління запропонувало внести зміни в положення про оренду озер. Треба зробити так, щоб матеріали надання озер в оренду до розгляду на сесії обласної ради розглядались в нашому управлінні чи в облводгоспі. Перш за все, ми маємо познайомитись з умовами оренди, тендерними умовами (пересвідчитись, що справді проводиться тендер, а не кулуарно приймається рішення), побачити проектний план. Бо якщо з дозволу сільради чи районної ради (це вже залежить від того, де озеро — в селі чи за його межами) обласна рада приймає рішення про надання водойми в оренду, то орендарі, як правило, забувають про екологічну службу, про Водний кодекс. На думку екологів, ситуацію ускладнює те, що до цього часу Кабінет Міністрів України не затвердив положення та інструкцію щодо надання водних об’єктів в оренду, як це передбачено статтею 51 Водного кодексу України. Внаслідок цього нема поки що єдиної системи при укладанні договорів оренди, не визначено кому і в які терміни повинні звітуватись орендарі про результати своєї господарської діяльності. Звідси і результат: буває, що орендар виловлює рибу сітками під приводом того, що це вже виріс запущений мальок. А тим часом він і копійки не затратив на зариблення. — Якщо орендар зарибив озеро, навів на ньому порядок, то ми таку оренду лише вітаємо, — говорить Володимир Кіндрат. — Коли ж оренда сприймається лише як право приватної власності (дехто не пускає навіть людей на озеро покупатись), то ми будемо ставити питання про позбавлення права на оренду. До речі, озера передаються в оренду на строк від п’яти до сорока дев’яти років. Яка ж думка з цього приводу екологів? — Строк оренди треба обмежити до трьох-п’яти років, — вважає Володимир Кіндрат. — А побачивши, який з орендаря господар, уже вирішувати, що робити — поновлювати договір чи розірвати його, коли закінчиться цей строк. При довгостроковій оренді, яка практикується зараз, розірвати договір, тобто відсудити водойму, непросто. «Плюси» і «мінуси» оренди водних об’єктів я досліджувала безпосередньо в Турійському районі разом з інспектором з питань екології та природних ресурсів в цьому регіоні Василем Горщарем. Загалом в районі до 80 водних об’єктів. 21 з них — в оренді. — Важко назвати орендоване озеро, де все було б так, як треба, — говорить Василь Семенович. — Якщо воно зариблене, то є скарги людей, що орендар забороняє любительську ловлю. Якщо десь проведено благоустрій, є вільний доступ місцевих мешканців до озера, дозволена спортивна риболовля, то знову ж таки якась споруда зведена в прибережній смузі. Культурне рибне господарство створене в районі поки що одне. Це — «Тур» на озері Величе. Належить воно районній організації мисливців та рибалок, яка вийшла з обласного підпорядкування. Інспектор з питань екології та екоресурсів у Турійському районі наголошував якраз на цьому: навіть якщо орендар вклав кошти на зарибнення і ясно, що безплатно не збирається роздавати рибу всім, все одно можна зробити виняток, наприклад, для дітей, інвалідів, чорнобильців. Все це необхідно передбачити в договорі оренди, і не буде ніяких проблем. А поки що з цього приводу часто виникають конфліктні ситуації.
