ЗАЯВА СЕЙМУ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Про вшанування жертв політичних репресій і голодомору в Україні в 1932—1933 роках.
Підкреслюючи те, що Литовська Республіка приєдналася до Конвенції від 9 грудня 1948 року “Про припинення злочинів геноциду і покарання за них”, а також до Конвенції від 26 листопада 1968 року “Про незастосування строку давності за військові злочини і злочини проти людства”;
Засуджуючи військові злочини, геноцид і злочини проти людства;
Відзначаючи, що спланований і здійснений сталінським тоталітарним комуністичним режимом у 1932—1933 роках голодомор в Україні з метою зломити опір українського народу радянській сільськогосподарській колективізації і знищити культурну і національну самобутність українського народу, спричинив смерть понад 10 млн. українців. У результаті цієї свідомо організованої жахливої акції було знищено п’яту частину населення України. У 1932—1933 роках в результаті організованого і здійсненого комуністами голодомору в Україні щодня вмирало близько 25 тисяч людей, у той же час радянський режим експортував на Захід близько 1,7 млн. тонн зерна. При цьому Радянський Союз десятиліттями приховував і заперечував сплановані і здійснені сталінським тоталітарним комуністичним режимом у 1932—1933 роках звірства в Україні;
Враховуючи, що 26 листопада 1998 року Президент України видав Указ про те, що четверта субота листопада оголошена національним Днем пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій, а 28 листопада 2002 року Верховна Рада України визнала організований у 1932—1933 роках голодомор в Україні актом геноциду проти українського народу;
Визнає, що в 1932—1933 роках сталінський комуністичний режим здійснював свідомий, ретельно спланований геноцид українського народу, і
Висловлює співчуття жертвам геноциду 1932—1933 років в Україні, а також солідарність з українським народом.
Голова сейму
Артурас ПАУЛАУСКАС.
24 листопада 2005 року.