Наріман Алієв
«Це кіно про те, як потрібно дослухатися одне до одного» – Наріман Алієв про «Додому»
Останні теплі дні осені, на диво сонячно, ми сидимо у дворику кав'ярні в середмісті Києва. Наріман примружує око та посміхається, пригадуючи свій Крим, якому присвятив свій перший повний метр. «Це кіно про те, як потрібно дослахатися одне до одного. Це про те, як втрата близької людини робить людей ближчими…»
Український режисер кримськотатарського походження Наріман Алієв розповідає Радіо Свобода про свою першу повнометражну стрічку «Додому», яка виходить у всеукраїнський прокат 7 листопада.
– У Криму я знімати не зміг, а як розповісти історію про кримських татар на материковій частині Украіни? Це досить важка задача, але мій колега та друг, азербайджанський режисер Наврус Хітмед, мені якось розповів ідею свого сценарію про родину, яка втратила близького родича і їде в далекі краї, щоб забрати його тіло та привезти на Батьківщину, аби поховати. Ця ідея мені дуже сподобалась, для мене пазл одразу склався, я зрозумів, як можна зробити кримськотатарську історію однієї родини на фоні політично-соціальної ситуації, яка в нас сьогодні відбувається, і при цьому розповісти про сімейну драму. Через деякий час я попросив у нього дозволу скористатися ідеєю, і він благородно дозволив.
Це про повагу в сім'ї, для мене сім'я завжди була на першому місці, це певна повага до своїх коренів, розуміння Батьківщини та дому.
Через місяців 8-9 я зустрівся з майбутнім продюсером Володимиром Яценком, і ми почали переговори про співпрацю. Був рік розробки сценарію, ми презентували його на кіноринках, розробляли в лабораторії. Згодом до проекту приєдналася Марися Нікітюк як співавтор сценарію, і в липні минулого року, коли відбувся конкурс кінопроектів патріотичного спрямування Міністерства культури, наш проект підтримали. У вересні минулого року почали знімати. Зняли кіно, змонтували – і ось результат.
– Чи плануєте ви якимось чином спробувати донести фільм до глядача з окупованих територій?
– У нас є в планах зробити показ у Новоолексіївці та в Генічеську для спільноти, яка там проживає, але якихось легальних інструментів для показу фільмів у Криму у нас немає. Може, в майбутньому наш фільм буде на онлайн-платформі, та у людей буде можливість дивитися.
– Чи глядачам очікувати продовження історії?
– Ні, це повна історія, у якої є фінал, за фіналом є інша історія, але вона не потребує роз'яснення.
