Шановний пане редакторе, давно відчуваю за собою провину, що не звернувся до вашої газети “Волинь” з проханням вияснити справжнє місце в боротьбі з більшовизмом людей, котрі трагічно загинули в 1947—1949 рр. у Рожищенському районі вашої області...
Антон ШВАНЦ
Шановний пане редакторе, давно відчуваю за собою провину, що не звернувся до вашої газети “Волинь” з проханням вияснити справжнє місце в боротьбі з більшовизмом людей, котрі трагічно загинули в 1947—1949 рр. у Рожищенському районі вашої області.
В ці роки мої батьки жили у м. Рожище по сусідству з будинком МГБ і сім’єю керівника цієї установи майора Брюханя. Його дружина часто повідомляла моїй мамі “по секрету” деякі події в “боротьбі з бандерівцями”. І ось одного разу (точно дати і року не пам’ятаю) вона повідомила, що привезли тіло давно вислідкуваної керівниці групи бандерівців із 40 чоловік, дівчини під псевдо “Стріла”. Вона покінчила з життям, коли її везли, перерізавши собі горло бритвою. Я через щілину в паркані бачив, як її лежачу фотографували на подвір’ї цієї установи. Була молода і гарна. Друге повідомлення було, що вбито недалеко від райкому партії секретаря райкому комсомолу Зварича. Він організовував у селах осередки комсомолу і був прекрасним оратором на різних святкових заходах, мітингах. Та подейкували, що його впізнали нібито на одній із фотографій в гурті бандерівців, фотографії років війни. І після розгляду його справи в райкомі партії він був застрелений на вулиці буцімто при спробі втекти. Якщо ці справи досі не вивчались, то, гадаю, треба вивчити їх і оприлюднити, щоб імена справжніх борців за волю України стали відомі народу. с. Ворошилівка Тиврівського району Вінницької області.
