ЗА ЦІЛЮЩИМ «РИСОМ» — АЖ НА ДАЛЕКИЙ СХІД

Лучанин Віктор Іванович Семенович більше 25 років споживає настій індійського “морського рису”, який допоміг йому позбутися захворювання нирок.

Оксана КРАВЧЕНКО

Про строкову службу в армії Віктор Іванович згадує з приємністю. Довелося служити із знаменитим співаком естради Кобзоном, який тоді був нікому не відомим солдатиком Йосипом. І армійські будні, часом з невлаштованістю, побутовими незручностями, не здавалися важкими. Тільки після демобілізації, коли відчув біль у нирках, подумав, чи не пов’язано це з тренуваннями під час пилових бур, які ніс вітер-“афганець”, специфікою військової служби.
Хвороба нирок прогресувала. Під час її нападів нічого не рятувало: ні гарячі грілки, ні таблетки, ні уколи. Після чергового лікування у стаціонарі урологічного відділення обласної лікарні найавторитетніший уролог Волині Кравчук порадив їхати на операцію в столичний Інститут нефрології. Діагностували камені в нирках, інші серйозні ускладнення.
— Я їхав з наміром оперуватися, але коли зайшов у палату до хворих, які перенесли хірургічне втручання, поспілкувався з ними, то ноги самі винесли мене з клініки. Вирішив шукати інші способи порятунку,— пригадує Віктор Іванович.
Близькі родичі з Далекого Сходу, знаючи про хворобу Віктора, написали йому, що у військових колах ходять розмови про лікування чудодійним сорбентним кристалом. Цей засіб, як тоді стверджували, розробили американські та японські вчені для допомоги потерпілим Хіросіми і Нагасакі, для оздоровлення військових-підводників та тих, хто служив у ракетних військах. Семенович полетів на Далекий Схід.
З першого разу дістати розрекламовані ліки не вдалося. Лише у наступний приїзд, на початку 80-их років, лучанину через десяті руки передали живі білі крупинки якоїсь речовини, схожої на рис. З інструкції довідався, що сорбентний кристал є біологічним засобом з широким спектром дії. Він не тільки розчиняє камені в нирках, сечовому міхурі й печінці, а й відновлює нормальний обмін речовин, уповільнює розвиток ракових клітин, нормалізує артеріальний тиск, лікує атеросклероз, розчиняє солі в суглобах, корисний при багатьох інших захворюваннях.
З того часу минуло понад 25 років, коли привезений з Далекого Сходу “рис” “прописався” у квартирі Семеновичів. Ретельно виконував рекомендації, щодня пив цілющий настій. І хвороба відступила. Обстеження на ультразвуковому діагностичному апараті засвідчило: камені у нирках розчинилися.
— Доповнював лікування й травами. Пив настої із збору кропиви, подорожника, польового хвоща, споришу, ведмежих вушок,— зазначає Віктор Іванович.
Згодом у засобах масової інформації почали з’являтися повідомлення про засіб, який врятував Семеновича від операції. Називали ці ліки живою лабораторією з синтезу найкорисніших для нашого організму речовин: органічних кислот, різних ферментів і вітамінів. Усі сходилися на тому, що настій має ефективні лікувальні властивості. Втім, це підтверджували і друзі, знайомі Віктора Івановича, з якими він щедро ділився дефіцитними тоді ліками.
Світ тісний, бо років десять тому “примандрував” сорбентний кристал і до редакції, коли прихопило нирки у нашого колеги Володимира Калитенка. Відтоді на підвіконні у журналіста беззмінно стоїть трилітрова банка з настоєм, яким він щедро пригощає усіх працівників редакції. Сам же каже, що п’є його щодня, а ниркова колька більше жодного разу не нагадувала про себе.
Віктор Іванович Семенович, завітавши до редакції, щиро втішився з цієї новини і навіть простежив ланцюжок передачі його “морського рису” з рук у руки. Він охоче ділився секретами догляду, вирощування кристалів. Вони прості, але вимагають пунктуальності: три столових ложки крупинок кладемо в літрову банку, додаємо три ложки цукру, 25 штук родзинок, заливаємо відстояною (не кип’яченою) водою, настоюємо впродовж 72 годин. Далі настій зливаємо і можна його пити. Рекомендують вживати настій по півсклянки тричі на день.
Відціджений “рис” треба ретельно промити, відміряти потрібну порцію на нову заправку. Зберігати зайві крупинки треба в холодильнику не більше п’яти діб.
— У мене “рис” трохи “прихворів”, поки я був у санаторії. Але коли відновлю потрібну кількість, охоче поділюся,— пообіцяв Віктор Семенович, який п’є настій, скільки хочеться, замість води. Смакує напій і членам його родини.
До речі, багато хто радить поєднувати вживання настою із зовнішнім його застосуванням. Наприклад, при радикуліті, болю в спині слід змащувати настоєм шийний відділ хребта, поперек; при нежиті — полоскати ніс; при ангіні — полоскати горло; при слабкості в ногах — змащувати ступні й підколінні ямки. Є в інструкції й застереження про те, що іноді процес одужання супроводжується загостреннями. У такому випадку, не припиняючи лікування, слід порадитися з лікарем.