У цьому переконався лучанин Віктор Володимирович Крамар та десятки інших любителів зимового плавання...
У цьому переконався лучанин Віктор Володимирович Крамар та десятки інших любителів зимового плавання.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
Зізнаюсь, дрижаки беруть, коли дивишся на роздягнених людей на снігу, на те, як, відганяючи руками крижинки, заходять вони в Стир, пірнають, незважаючи на мороз і вітер. Але “моржі” виходять на берег такі задоволені й щасливі, такі захоплені вигуки чуються з води, що мимоволі починаєш їм заздрити. Мають же люди волю, завзяту неліниву вдачу, щоб так гартувати себе. Декілька разів побувавши в ранкову та в післяобідню пору біля Стиру в Центральному парку в Луцьку, зауважила, що зимове плавання з кожним роком набуває у нас щораз більшої популярності. Зустрінеш тут і “крутих” бізнесменів, і студентів, і веселих життєрадісних пенсіонерів, і держслужбовців. Розповідали, що формується асоціація любителів зимового плавання і налічує вона до сотні лучан. Тут і ті, хто оздоровлюється за системою Іванова, і члени групи біотерапевта Ольги Табачук, і молодь з клубу “ВСІМ”, який створив Андрій Знайда, і прихильники “моржування” з фірми “Континіум”, і представники духовенства, зокрема отець Олег Ведмеденко з Свято-Троїцького собору. Комусь купання за будь-якої погоди і в будь-яку пору року, в поєднанні з іншими оздоровчими методиками, допомогло позбутися хвороб. Причому, люди називали найрізноманітніші недуги — від нежиті до артриту, радикуліту. Інші зізнавалися, що прийшли просто з цікавості, але, спробувавши, не змогли відмовитися від зимового плавання. Серед людей з найбільшим стажем “моржування” і лучанин Віктор Крамар. Щоправда, сам Віктор Володимирович зауважує, що найдостойнішим героєм для такої публікації міг би стати Костянтин Петрович Чесноков з Шацька, учасник війни, ветеран праці, колишній педагог, знаний в області чоловік. — У 1968 році я проходив у Шацьку педагогічну практику. Тоді, за прикладом Костянтина Петровича, і почав “моржувати”. Чесноков був директором школи, прекрасним педагогом, його і в роботі, і в житті хотілось наслідувати. З Костянтином Петровичем і досі спілкуємось, торік при зустрічі він розповідав, що й досі купається, хоч минуло йому 80 років,— згадував свого наставника Віктор Крамар. Сам же Віктор Володимирович признається, що щоденно ходить на річку лише в останні двадцять років, відколи оселився у Луцьку. Працювати довелося у різних районах. Вчителював, був на партійній роботі. Річки поблизу дому не було, а добиратися за кілька кілометрів — часу не завжди вистачало. Зате коли одержав в обласному центрі квартиру, вікна якої виходили на Стир, на його зелені береги — зрадів неймовірно. З вигляду ніколи не скажеш, що цей чоловік вже пенсіонер. Каже, що жодного разу в житті не брав лікарняного листка. Тринадцять років працював директором у Луцькій ЗОШ № 15, день у день, незважаючи на вихідні, свята, канікули і відпустки, був на роботі. І учні, і вчителі знали, що о 7.30 директор уже на робочому місці, бадьорий після ранкового купання, підтягнутий. — Приходиш взимку на берег. Сніжок під ногами порипує, морозець щипає. Зробиш зарядку, пробіжку, щоб розігрітися, а тоді й роздягнутись хочеться. Знімаєш одяг, знову зарядка — і у воду. Який би мороз не був — пірнаю з головою. Рушника на річку ніколи не беру. Вийшовши з води, інтенсивно рухаюсь, роблю вправи — і одягаюся. Крижана купіль дає величезний заряд енергії, це підтвердить кожен. Але починати щоденне плавання слід влітку, щоб організм поступово пристосувався до щораз нижчих температур, — радить Віктор Володимирович. Каже, що він “морж”-індивідуаліст. На центральний пляж, де традиційно збираються любителі зимового плавання, приходить тільки тоді, коли крига сковує річку і доводиться шукати ополонку. Скресне лід — купається ближче дому, де до Стиру веде стежка, а не асфальтова доріжка. — Здоров’я дає природа: роса на травичці, по якій йдеш босоніж, зв’язок із землею. Моя бабуся, яка прожила 95 років, до речі, киянка, дуже інтелігентна жінка, любила взимку походити по снігу босими ногами. Офіційна медицина до “моржування” ставиться неоднозначно, деякі фахівці стверджують, що купання в ополонці — стрес для організму, а стреси, як відомо, здоров’я не додають. Віктор Крамар, як і всі його однодумці, з таким поясненням не згоден. “Моржі” кажуть, що крижана вода знімає нервову напругу, негативні емоції, а відтак зимове купання допомагає жити в злагоді з собою, а це, як відомо, найкраща профілактика всіх захворювань. До речі, серед любителів зимового плавання є чимало і медичних працівників.
