ЗА ЩО ЗВІЛЬНИЛИ ГОЛОВУ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ БОГДАНА ПРУСА?

— Повернімось до подій кількамісячної давності. Той випадок, коли ви на одній з нарад в облдержадміністрації гримнули дверима, був, напевне, першою міною під вашим майбутнім як голови РДА. Дуже нетиповий, м’яко кажучи, вчинок для чиновника.

БОГДАН ПРУС:

— Я просто тоді вийшов із залу. Грюкати не хотів, можливо, двері були несправними (посміхається). Мене обурило, що ніхто не слухав мій виступ, навіть голова ОДА. Йшлося про заборгованість з виплати зарплат. Дані у керівництва області були застарілими. На момент розмови у Луцькому районі була далеко не найгірша ситуація. Я хотів пояснити, що ми стояли перед вибором: чи продавати зерно, щоб погасити борги, чи спрямувати всі сили на те, щоб провести посівну. Ми вибрали золоту середину і зробили, на мою думку, правильно.
Керівництво області тоді поставило переді мною вимогу звільнити першого заступника голови райдержадміністрації Леоніда Карабана. Я вважав, що ця людина добре справляється зі своїми обов’язками, і у мене не було ні підстав, ні морального права йти проти своєї совісті.
— Чи були якісь інші претензії до вас, крім погашення заборгованості?
— Це запитання не до мене. Можу сказати, що в районі непогано йшли справи, були нормальні показники по всіх галузях. Вдалося відстояти і підняти підприємство «Агробуд», яке дехто хотів прибрати до своїх рук. Чимало зробили для двох наших районних лікарень, для поліпшення медичної допомоги, газифікації ФАПів.
— Подейкують, що ви потрапили «в опалу» після того, як відмовилися залагоджувати якісь земельні питання.
— Я вважаю, що коли йдеться про виділення землі, не можна тиснути на громаду. За землю потрібно платити. Коли йшлося про виділення ділянок для будівництва нових підприємств, відкриття якогось виробництва, я ніколи не чинив перепон, а лише сприяв. Ми намітили провести аукціон з продажу земельних ділянок, щоб усе вирішувалося гласно, прозоро. На перший план треба ставити інтереси громади, а не чиїсь приватні інтереси.
— Кажуть, разом з вами пішли зі своїх посад і заступники, і деякі управлінці з апарату.
— Так. Люди написали заяви на звільнення, хоча були професіоналами, які хотіли і могли багато зробити для району. Шкода, що їх було поставлено у такі умови.
— На сесії районної ради виносилось на голосування питання про накладення на вас адмінстягнення, бо, мовляв, держслужбовець не мав права бути фермером.
— На цій сесії навіть ті депутати, які не належать до моїх прихильників, стали на мій захист. Адже найчесніший бізнес — це фермерство. Звичайно, я був готовий до подібних закидів, бо відразу після призначення приходили працівники шостого відділу, копалися в особових справах, як казали, «розробляли Пруса». Я їм тоді порадив: «Хлопці, підкажу, де шукати справді серйозні порушення — у Підгайцях на тепличному комбінаті, який під заставою». На жаль, ця тема нікого чомусь не зацікавила.
Я не звертався до суду тоді, коли мене звільнили з посади, хоча спочатку й мав такий намір, бо хотілося з’ясувати, за що. Але вирішив, що час все розсудить.

ВОЛОДИМИР БОНДАР:

— Я вважаю, що Прус Б.С. – хороший підприємець, тобто успішний у сфері, де головною запорукою є ініціативність, творчий підхід до справи та новаторство. Рекомендуючи Президенту України Богдана Степановича на посаду голови РДА, я відзначив саме його активну громадянську позицію та організаційні здібності, вважаючи, що відсутність досвіду роботи у державних структурах – скоріше перевага, ніж недолік. Проте саме лідерські особистісні характеристики та виконавська дисципліна стали головною проблемою в організації діяльності призначеного за моїм клопотанням голови.
На жаль, Прус Б.С. дозволяв собі довільне трактування вказівок вищого керівництва, вибираючи на власний розсуд та за власним уподобанням напрямки своєї роботи та їх організаційні форми, тобто так і не позбувся “свободи підприємництва” на державній роботі.
Для прикладу. У травні 2005 року Секретаріат Президента України організовував для усіх новопризначених голів райдержадміністрацій навчання в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів, на які за викликом Секретаріату та моїм дорученням вчасно прибули усі 15 голів з нашої області – за винятком Пруса Б.С., котрий сам для себе вирішив, що навчання йому не потрібне. За це моїм розпорядженням від 30 травня 2005 року його було позбавлено премії, я особисто вказав йому на недопустимість вільного трактування моїх вимог.
Закон України “Про боротьбу з корупцією” забороняє державним службовцям поєднувати виконання ними службових обов’язків із підприємницькою діяльністю. Прус Б.С., всупереч цій вимозі, не припинив заняття такою діяльністю, перебуваючи одночасно керівником і єдиним засновником фермерського господарства “Поділля”, керівником Школи фермерства у селі Смолигів Луцького району та головою РДА.
Наостанок. На нараді 14 вересня 2005 року, заслуховуючи звіт голови Луцької РДА Пруса Б.С. про причини збільшення у 4,4 раза суми заборгованості з виплати заробітної плати в районі, я дав чітку вказівку звільнити посадову особу, що несе персональну відповідальність за стан ліквідації боргів з виплати зарплати. Цією особою відповідно до покладених обов’язків був перший заступник голови Луцької РДА, котрий, як ви знаєте, був звільнений лише після звільнення Пруса Б.С. із займаної посади.
Цей приклад найкраще ілюструє шкідливість суб’єктивного фактора у підходах до вирішення соціально-економічних проблем розвитку, бо, як виявилося згодом, ріст заборгованості справді мав виключно суб’єктивний характер. Адже під загрозою звільнення голова РДА таки виконав свій посадовий обов’язок – впродовж місяця майже втричі скоротив заборгованість з виплати заробітної плати.
Б.С. Прус та й інші висувають тезу, що Луцький район має хороші показники, а голову звільнили. Район цей є економічно сильним об’єктивно, він таким був і раніше. А на період ініціювання мною звільнення Пруса Б.С. із займаної посади показники розвитку району були наступними:
— збільшення обсягу виробництва продукції за 10 місяців господарювання на 1,5 % - в той час, коли загальнообласний показник становив 19,1%; на 6 центнерів з гектара знижено врожайність зернових (по області – на 3,9 ц/га), в результаті чого обсяг врожаю, зібраного у 2005 році, зменшено в порівнянні з 2004 роком на 16,3 відсотка; прибуток господарств району становив 66,4 млн. гривні, а за відповідний період минулого року – 103,1 млн. гривні, тобто зменшився на 36%; втрачена динаміка зростання товарообігу підприємств району.
Усе це і стало причиною ініціювання мною звільнення Пруса Б.С. із займаної посади.

ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ

Звільнення Богдана Пруса з посади голови Луцької райдержадміністрації у багатьох викликало подив. З одного боку, через те, що видимих причин не було, а з іншого — можливо, ще й тому, що про причини такого рішення не було сказано відкрито. З цього приводу й досі точаться різні розмови. За роз’ясненням ми звернулися до голови облдержадміністрації Володимира Бондара та до самого постраждалого.

Богдан ГУСАК, сільський голова Липинської сільської ради Луцького району:
— У нас, представників місцевого самоврядування, була нормальна співпраця з Богданом Прусом, коли він очолював райдержадміністрацію. Це — думка більшості моїх колег, сільських голів.

Вчителька однієї з шкіл (прізвище та адресу назвати відмовилася):
— Мені здається, що Богдан Прус не зумів вписатися у владу. Владна вертикаль на тому й тримається, що нижчі чиновники підпорядковуються вищим. Прикро тільки, що навіть такого рівня посадовців звільняють, не пояснюючи, за що. Що вже казати про рядових. На мою думку, якщо не справився — так потрібно й писати в трудову книжку. А тут, видно, якісь інші причини.

Олена МУЗИЧУК, директор Теремнівського будинку культури:
— Я дивилася по телевізору передачу з участю Богдана Пруса, де теж робили спробу знайти відповідь на це запитання, проводили опитування. Телеглядачі телефонували і в переважній більшості були на боці Богдана Пруса. Мені здається, що він щиро хотів працювати на благо свого району, намагався щось зробити. І звільнення його важко пояснити.

Олексій ШУМИК, секретар обласної організації СДПУ(о):
— Я особисто не знайомий з Богданом Прусом, але з повідомлень у ЗМІ склалося враження, що однією з причин звільнення став непокірний, вольовий характер цієї людини. Мені такі люди подобаються. Але у нинішній владі, як видно, вважають, що держслужбовці мають бути слухняними і покірними. Чому звільнення відбулося без оприлюднення причин? На мою думку, ця влада перейняла методику вирішення кадрових питань у своїх попередників. Згадайте хоча б, як було з Борисом Климчуком, коли він очолював облдержадміністрацію. Чи хтось тоді інформував громадськість, чому йде цей керівник з посади, які причини?
Не хотілося б політизувати це питання. Але, очевидно, є тут і політичний підтекст, за аналогією з кадровими змінами в Луганську, на Львів щині. Очевидно одне, у кадровій політиці бракує прозорості.

Олександр СЕРЕДЮК, голова Луцької районної партійної організації ВО “Батьківщина”, директор музею історії сільського господарства в селі Рокині:
— На мою думку, тут позначилася закулісна боротьба за владу, передвиборча ситуація. “Третя сила” розставляє кадри на ключові посади в районі, щоб під час виборів використати адмінресурс. Прус їм у цьому не підходив. Але звільнення Пруса — це результат його ж помилок. Коли отримав посаду і підбирав команду, то не звертав уваги на подання блоку “Сила народу” щодо кандидатур, ігнорував квоти, діяв на власний розсуд. Він сам при вирішенні кадрових питань керувався авторитарними методами, таким же чином обійшлися і з ним.

Опитування провела Галина СВІТЛІКОВСЬКА.