Прочитала у вашій газеті публікацію «Матеріальне багатство і багатство духовне» під рубрикою «Мораль і гроші» («Волинь- нова» від 17 грудня) і не могла не відгукнутися. Гадаю, що, на жаль, нині більшість стосунків справді побудовані на грошах. Нерідко, коли у людини багато чогось є, їй ще більше хочеться...
Наталія ШВОРАК, учениця Сошичненської загальноосвітньої школи Камінь-Каширського району
Прочитала у вашій газеті публікацію «Матеріальне багатство і багатство духовне» під рубрикою «Мораль і гроші» («Волинь- нова» від 17 грудня) і не могла не відгукнутися. Гадаю, що, на жаль, нині більшість стосунків справді побудовані на грошах. Нерідко, коли у людини багато чогось є, їй ще більше хочеться.
І вона не витримує спокуси похвалитися цим, а то й покепкувати над кимось, хто цього не має. І дуже прикро, коли любов, дружба будуються на грошах. Вважаю, що й батьки роблять прикрі помилки, коли кажуть своїм дітям: «З тим не водись, бо він бідний, а з тим дружи — у нього он які батьки багаті!» Певно, звідси беруть початок такі негативні явища нашого життя, як підлабузництво, зневага, жорстокість. І в молодих душах зароджуються поняття, що дружба — це гроші, любов — це гроші, світ — це гроші. А де ж гідність? Вважаю, що її немає, вона в полоні грошей. Я думаю, що в людині головне не те, за скільки їй купили «мобілку», звідки ця людина — з села чи міста. Перед Богом ми всі рівні. Головне, коли людину хочуть почути, дізнатись, що вона думає, як відповість на те чи інше запитання. Чомусь мені віриться, що майбутнє буде добою розуму, добою власної думки, а не добою грошей. Людей не будуть цінувати за гроші чи за те, як вони одягаються, а цінуватимуть, як людина себе поводить, що робить. Люди повинні достойно прожити життя і не повинні забувати, що його не можна купити за гроші. Скажу відверто, не люблю тих людей, які цінують тебе, як ти одягнутий, а не слухають твоєї думки, твого слова. У школі зустрічаються діти з різних сімей. Якщо не вислухати думку дитини, не зрозуміти, про що вона хоче сказати, то вона починає зневірюватись в собі, втрачати свої надії. На жаль, це було і зі мною. Не кожен розуміє, а чи не хоче зрозуміти, що життя — це не гроші. Спершу треба розібратися, що коїться в твоїй власній душі, а вже потім судити інших. Не кожен багатий поганий і не кожен бідний добрий. Думаю, що життя кожного навчить. Дякую вам за публікацію і за порушення такої важливої теми, як «Мораль і гроші».
