У вівторок вранці майже усі телефони у нашій редакції наче вимерли. Робота колективу виявилась напівпаралізованою. Так само несподівано виявився «відрізаним від білого світу» наш сусід — Волинський держуніверситет. І виявляється, не тільки ми. Відповіді з приводу цього нам довелось шукати майже до обіду...
Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ
У вівторок вранці майже усі телефони у нашій редакції наче вимерли. Робота колективу виявилась напівпаралізованою. Так само несподівано виявився «відрізаним від білого світу» наш сусід — Волинський держуніверситет. І виявляється, не тільки ми. Відповіді з приводу цього нам довелось шукати майже до обіду.
Почали з’ясовувати, як і належить, з бюро ремонту. Ми поцікавились, чому мовчать редакційні телефони? На це отримали коротку відповідь: «Проводяться ремонтні роботи. Телефони не будуть працювати до кінця робочого дня». Більш детально, як порадили, може сказати керівництво «Укртелекому». Начальник сервісного центру філії Георгій Попов, який міг би дати вичерпну відповідь, як повідомили у його прймальні, був на нараді (коли повернеться — не відомо). «Може, заступник Валентина Семенівна щось пояснить», — порадила секретарка. Не знайшли і її. Йдемо по старому колу, знову телефонуємо у приймальну Георгія Попова. Радять звернутись за консультацією до диспетчера Марини Максимюк. Уважно вислухавши наше прохання прояснити ситуацію, Марина Федорівна сказала, що не має повноважень давати такі роз’яснення для газети, а тим паче по телефону і порекомендувала звернутися до начальника центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку. Телефонуємо у центр. У приймальні відповідають, що начальника немає, є заступник. Уже ближче до обідньої пори, нарешті, знаходимо його, ведемо мову про офіційну зустріч. Володимир Дзюбинський, на диво, не відсилає ще до іншого чиновника, а запрошує до себе у кабінет. – Як ви знаєте, — пояснює Володимир Романович, — в обласному центрі проводяться роботи по переключенню застарілих ємностей на нову цифрову станцію. Тобто, усі телефони, нумерація яких починається з цифри «2», переводяться на початкову цифру «7». Крім того, переходимо з п’ятизначної цифри на шестизначну. Зрозуміло, що це вимагає заміни старих кабелів на нові. Усі ці роботи, які проводяться у ці дні в центрі міста, на вулиці Данила Галицького, в районі Красного, вимагають тимчасового відключення телефонної мережі. – Але чому ніхто не був попереджений про ці роботи? – Що стосується абонентів, то сервісний центр заздалегідь повідомив їх в установленому порядку. Мали бути поінформовані про це й організації, установи, які знаходяться на згаданій території, однак хтось не спрацював належним чином. – Володимире Романовичу, а чи не можна було ці роботи провести у вихідні чи у нічний час, як це впроваджено за кордоном? – Зрозуміло, що можна було б, але з нашим обладнанням працювати вночі у каналізаційних трубах зовсім не продуктивно. У вихідні більше доводиться працювати аварійній службі, їй роботи вистачає. Наші люди заробили у вихідні стільки відгулів, що дві відпустки можуть відпочивати. І не можемо відкладати роботи на час, коли світловий день буде довший, адже чимало абонентів поспішають отримати, так звані, цифрові телефонні номери. Нам здавалося, що специфіка роботи зв’язківців вимагає не ділити ось так формально робочий час на години, вихідні і робочі дні, на сприятливу пору, а організовувати роботу так, щоб чітко працювала система, щоб клієнти не відчували незручностей і не несли втрат. Тим більше, що ми платимо за це немалі гроші. Виявляється, помилялися. У зв’язківців свій підхід — відомчий. А всі незручності і втрати, на які вони нас прирекли, відключивши навіть без попередження цілі організації на цілий робочий день, їх не дуже обходять, за це навіть не вибачаються.
