У монастирі на Волині відмовились відспівати загиблого українського воїна

Про це йдеться у листі уродженця села Личини Камінь-Каширського району Гавриїла Шепшелея, котрі він виклав у листі до редакції газети «Полісся».

 Перебуваючи в одному з православних монастирів Волині, чоловік вирішив подати записку за упокій загиблого командира, під опікою якого служив і воював на Донбасі його син, військовий. Та чернець, до якого звернувся із таким проханням, категорично відмовив, назвавши причину: загиблий український герой – розкольник, а моляться там лише за вірних Московського патріархату.

«Ми за розкольників не молимося». Я обурився і запитав, а за кого ви молитеся? Той відповів: «Тільки за православних Московського патріархату».

Читаючи лист, стає зрозуміло, що доля України дідусеві нестерпно болить. Як і тисячі співвітчизників, пан Гавриїл боровся за правду і демократичні цінності на Майдані, був волонтером. Коли розпочалась війна на Сході, збирав із небайдужими людьми гроші для бійців. Зокрема, й для рідного сина, який в той важкий час приєднався до лав українського війська: деморалізованого, погано озброєного, проте нескореного, сповненого вірою та силами відстоювати праве діло, рідну країну. Разом купували їм необхідні речі.

«Так склалося, що довгі роки я проживаю у Київській області. Хоча сам народився на Камінь-Каширщині (у селі Личини – «Полісся»), – провадить розповідь далі. – Що хочу сказати, ходжу по церквах у місті Ковелі, і по селах. Побував у Миколаївському Милецькому чоловічому монастирі УПЦ Московського патріархату. Тут вирішив подати записку за новопреставленого воїна Василя, командира мого сина, котрий загинув у листопаді. Молодий монах не захотів брати записку. Говорить: «Ми за розкольників не молимося». Я обурився і запитав, а за кого ви молитеся? Той відповів: «Тільки за православних Московського патріархату». Я став заперечувати. Нагадав, що він живе в Україні, топче українську землю, їсть український хліб. Опісля пішов від цього монаха на службу, думаю побуду, Бог усе бачить і знає. А там священник, який вів літургію, у молитві став згадувати Патріарха Кирила. Я добув до кінця, поклонився іконам, помолився своїми словами до святих і пішов», – йдеться у листі.