Через тиждень луцька громада обиратиме нового мера. Зважаючи на останні заяви кандидатів на цю посаду, можна припустити, що вибір лучанам доведеться робити між кількома кандидатами...
Через тиждень луцька громада обиратиме нового мера. Зважаючи на останні заяви кандидатів на цю посаду, можна припустити, що вибір лучанам доведеться робити між кількома кандидатами. До них відносяться, безперечно, діючий мер Антон Кривицький та кандидат від Блоку Юлії Тимошенко Володимир Литвинюк. Задовольняючи зростаючий інтерес громади до імені кандидата від БЮТ, публікуємо відверте інтерв’ю з Володимиром Феодосійовичем.
Олексій ДУДИЧ
— Лучани цікавляться: чи вистачить вам мужності і досвіду йти до кінця проти мера, за якого в Луцьку виросло ціле покоління? — Вистачить. Життя весь час змушувало мене долати перепони, і я їх долав іноді важкою, каторжною працею. А щодо покоління, яке виросло за Кривицького, то впору задуматися: покоління змінюються! Ми хочемо, щоб Луцьк мав славу європейського міста, але де ще в Європі мер перебуває на посаді так довго? Він іде вже на четверту каденцію. На першу йому довірила йти ще Компартія... — Антон Кривицький утверджувався на посаді в непрості часи... — Це були роки перебудови, коли з’являлися перші фінансові “піраміди”. Розпочалися зловживання з наданням Ощадбанком безвідсоткових кредитів так званим “чорнобильцям”. І Кравчук, і Кучма твердять, що при розвалі СРСР всі гроші втекли в Москву. А звідки ж узялися кредити по 300-500 тисяч і навіть мільйон радянських рублів?! Брали мільйони, а потім віддавали копійки. Кажуть, хто тоді був “при ділах”, той надовго забезпечив собі “світле майбутнє”. Все це відбувалося не без відома Леоніда Кравчука. Саме він потім “сватав” Кривицького на посаду секретаря обкому СДПУ(о). — Але ж саме діючий мер підняв над містом жовто-синій прапор? — Я спілкуюся з багатьма тодішніми активістами Руху, серед них чимало моїх колег. Коли ми, молодші, потайки створювали у Львові українське відділення Європейської асоціації судинних хірургів, пан Шимонович із побратимами запитував Антона Федоровича, чи готовий він служити Україні. Тож коли депутати міськради постановили підняти над мерією прапор, йому нічого не залишалося, як прийняти волю народу... — Щось подібне трапилося і під час Помаранчевої революції. — Усі пригадують, як Антон Федорович агітував за Януковича, казав, що, мовляв, на сході люди більш прагматичні, вони ліпше знають, за кого голосувати. Я за цими словами відчув відверту зневагу до всіх нас, лучан. Взагалі дивуюся, як він міг говорити, ніби довіряє Януковичу більше, ніж самому собі? — Все це можна списати на політичну доцільність. Але ж від Кривицького не відбереш соціально-економічних досягнень. — Твердження, ніби пан Кривицький вступив до СДПУ(о), бо це було вигідно громаді, — блюзнірство. Це було вигідно лише персонально йому. Щодо досягнень, то вони, безперечно, певні є. Але не треба забувати, що Кривицький прийняв місто від свого попередника Анатолія Похи з усіма заводами, фабриками, магазинами, аптеками, дитсадками, музичними школами, які знаходились у державній власності. А за його правління багато міських підприємств, комунального майна, об’єктів нерухомості були продані за безцінь. При меру-господарнику місто втратило багато чого із свого господарства... — Можете назвати конкретні факти? — Досить проаналізувати, хто приватизовував об’єкти і в яких стосунках ці люди перебувають з діючим мером. Чи пан Кривицький буде заперечувати, що ряд об’єктів приватизовані людьми, які перебувають з ним у близьких чи родинних стосунках? Сотні магазинів “спущені” торгашам за сміхотворні суми. Готель “Україна” продано за гроші, за які сьогодні нормальної квартири не купиш! А як роздерибанили кінотеатри? Якби в той час належним чином працювали правоохоронні органи, ці факти оприлюднював би не я, а прокурори. Та коли я стану мером, то порушу це питання вже на найближчій сесії оновленої ради. — А чому не робили цього досі? — Рядовому депутату, на жаль, не під силу розірвати замкнуте коло корупції. Хоча я постійно намагався цьому протистояти. Хто слідкує за роботою міськради: я весь час “воюю” за земельні ділянки, дитмайданчики, тарифи... Переконаний: якби вся земля у Луцьку, яка належала громаді, була продана чесно й прозоро, сьогодні всі дороги в місті, в тому числі на окраїнах, у районі Вересневого, Вишкова, Гущі були б не гірші, ніж у сусідній Польщі. І мали б гарантійний термін експлуатації 15-20 років! Я впевнений: якщо почнемо продавати земельні ділянки з відкритих аукціонів, з’являться гроші, яких вистачить, щоб за два-три роки відремонтувати дороги на околицях. Теперішня влада цим займатися не буде. В неї вже “місто без околиць”... — Судячи з ваших агіток, ви ретельно проаналізували стан міського господарства, знаєте проблеми ледь не кожного двору... — За 8 років депутатства у міській раді я впевнився: багато проблем можна вирішити, не залучаючи великих грошей. Була б на те лише воля влади. Конкретний приклад. Сьогодні тисячі людей із шовкового комбінату кинуті напризволяще. Вже двічі перед виборами діючий мер обіцяв перевести ці гуртожитки в комунальну власність. Обіцянки не виконав по жодному! А скільки гуртожитків було продано ділкам від бізнесу? Згадаймо хоча б гуртожитки ДПЗ... Я три чверті свідомого життя поневірявся по гуртожитках, тому публічно заявляю, що переведу всі гуртожитки в міську комунальну власність, із правом їх приватизації жильцями. Сім’ї, які живуть у гуртожитках багато років, стануть його повноцінними власниками. — Хто, на вашу думку, повинен змінити мера-господарника? — Я глибоко переконаний: місту сьогодні потрібен мер-законник. Численні махінації в житлово-комунальній сфері, скандальне звільнення Тетяни Семенюк, яку, до речі, досі фактично не звільнили, бо перебуває на лікарняному; корупційний скандал із Федором Корецьким, котрого випустили під заставу за гроші, яких ми з вами ніколи в руках не тримали; системні зловживання з виділенням земельних ділянок, незаконні будівництва — тому підтвердження. Влада каже, що в місті треба змінити труби. Я кажу: треба змінити систему. Як можна сприймати мера, який порушує закон, а потім заявляє перед телекамерами, що головне — не виступати проти держави і політики Президента, а якщо десь є дрібні порушення, то реагувати на це не варто. — Ці слова стосувалися порушень виборчого законодавства, за які ваша команда вимагає зняття з реєстрації двох кандидатів... — Це не ми їх знімаємо, а закон. Якщо кандидат порушує законодавство під час виборчої кампанії, то навряд чи він його дотримуватиметься, коли буде обраний на посаду мера. Лучани 2006 року вже не ті, які були у 2000-ому, чи 2001-ому роках. Вони розумні, вільні і поважають закон. — Але ж суд проти діючого мера ви не виграли? — Ми його й не програли. Суд зіслався на формальні підстави, щоб відмовити в розгляді справи. По суті позовних вимог справа не розглядалася. Тобто, факту використання адмінресурсу не доведено, але й не спростовано. Наша команда подає на таке рішення апеляційну скаргу... — На якій іще проблемі ви б загострили увагу? — У місті складається катастрофічна ситуація зі списками виборців. Дуже багато мертвих душ. З іншого боку — у списках дуже багато людей, яких узагалі не існує. Немає вулиць, будівель, людей... На кожній дільниці до 200 таких прізвищ. Вважаю, що винна в цьому перш за все міська влада, яка відповідає за складання списків. В цьому винен і колишній перший заступник голови облдержадміністрації, який очолював регіональну групу зі складання списків виборців. У мене є підозра, що готується масштабна фальсифікація, тому закликаю лучан: негайно прийдіть на дільниці і перевірте себе в списках виборців. Не дайте нікому вкрасти ваш голос! — Лучани готові вас підтримати, та досі не мають ясності: чи вирішене питання “троїстості” кандидатів від “Батьківщини”? — Питання вирішилося природним чином. Єдиний кандидат від БЮТ — Володимир Литвинюк. Одного із самовисуванців знято з реєстрації, а з паном Олегом Бойком у нас підписана декларація намірів про спільні дії. До неї вже приєдналися інші кандидати, днями ми проведемо спільну прес-конференцію... Наостанок зауважу, що сьогодні вільний доступ до ефіру мені блокують, але я мушу говорити людям правду. Думаю, лучани ще почують багато цікавого про інтриги, які плетуться поза нашими з вами спинами. Знаю, що проти мене готуються провокації. Тому, якщо за день-два перед виборами в місті з’являться листівки, ніби я зняв свою кандидатуру, не вірте! Я дав виборцям слово, що йтиму до кінця, і я свого слова дотримаю. Я не буду домовлятися з керманичами боротьби за владу. Домовлятимуся з громадою, і лише перед нею звітуватиму. Хочу довести, що й політики бувають чесні — такі, яких хоче бачити при владі наш Президент Віктор Ющенко.
