Брат з сестрою стали гвардійцями: коли героїзм рідних надихає - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.95 € 30.40
Брат з сестрою стали гвардійцями: коли героїзм рідних надихає

«Спочатку думав випробувати свої сили у поліції. Але коли не стало Андрія і Валя пішла служити, я остаточно вирішив – буду військовим», - переконаний Андрій.

Фото: Військова частина 1141 Національної гвардії України м. Луцьк.

Брат з сестрою стали гвардійцями: коли героїзм рідних надихає

Валентина і Андрій Соколюки – брат з сестрою 👫 Разом вони проходять військову службу за контрактом у військовій частині 1141 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України

Підписали свій перший контракт і стали військовослужбовцями не випадково. На таке рішення надихнула життєва історія і звитяга їхнього брата, Героя України Андрія Волоса, йдеться на сторінці Військової частини 1141 Національної гвардії України м. Луцьк.

З початком російської збройної агресії проти України волинянин Андрій Волос 9 разів намагався добровольцем потрапити на фронт, але щоразу йому відмовляли через брак досвіду.

В 2015 році, дев’ятнадцятирічний юнак таки підписав контракт і пішов захищати територіальну цілісність України на схід. Але 28 червня 2018 року загинув у бою на Донеччині неподалік Горлівки, намагаючись прикрити собою командира роти. Його патріотизм, наполегливість і сподвижність слугували взірцем для оточуючих.

«Спочатку думав випробувати свої сили у поліції. Але коли не стало Андрія і Валя пішла служити, я остаточно вирішив – буду військовим», - переконаний Андрій.

Валентині Соколюк – 22 роки. Стільки ж було Андрієві Волосу, коли той загинув. Продовжити справу брата вирішила і Валентина.

«Втрачати рідних тобі людей, особливо у такому молодому віці, вкрай важко. Ми постійно підтримували з Андрієм зв’язок, навіть коли він пішов на схід. Брат гордився тим, що став військовим і захищає територіальну цілісність України. Його розповіді про військову службу надихали мене. Про те, що пішла служити ні краплі не шкодую», - розповідає дівчина.

Андрієві Соколюку – 18. Щойно став повнолітнім, підписав контракт із Національною гвардією України. Разом з Валентиною служить у патрульному підрозділі військової частини.

«Спочатку думав випробувати свої сили у поліції. Але коли не стало Андрія і Валя пішла служити, я остаточно вирішив – буду військовим. Колись Андрій говорив, що ми – творці власної долі. І сидячи на дивані, спостерігаючи збоку за тим, що робиться в країні, успішного майбутнього не побудуєш. От і я вважаю, ми повинні власним прикладом, ділом і працею розбудовувати нашу державу, а не тікати десь за тисячі кілометрів і розповідати, які ми герої», - переконаний гвардієць.

Андрій та Валентина – гідний приклад служіння українському народові. Пліч-о-пліч вони йдуть життєвими стежками, виконують службово-бойові завдання і запевняють: країна сильна тоді, коли згуртований народ.