Читачі «Волині», певне, пам’ятають ряд виступів газети щодо неповернення банківського кредиту бізнесменом Віктором Григоровичем Мельником...
Олександр НАГОРНИЙ, Анатолій ОЛЕКСЮК
Читачі «Волині», певне, пам’ятають ряд виступів газети щодо неповернення банківського кредиту бізнесменом Віктором Григоровичем Мельником.
Не будемо вдаватися у подробиці, але цілком очевидно, що керівник ТзОВ «Олвід-буд» не збирався повертати кошти і навіть для анулювання договору застави було інсценізовано сімейну драму. 10 лютого 2005 року про це з усіма подробицями розповідалося в матеріалі «Лицедії сімейного спектаклю». Проте компаньйон Мельника по бізнесу і адвокат — Олег Максимович — спрямували зусилля на те, щоб справу про повернення кредиту затягати по судах. Нею тривалий час займалися як господарські суди, так і суди загальної юрисдикції. Але, як кажуть, скільки б шнурочок не вився, а кінець йому буде. І брехня, розповсюджувана Мельником в газетках, що «закиди про кредитні махінації, вчинені депутатом», нібито спростовані в судах, тепер уже не допоможе. Гроші доведеться віддавати, тим більше, що Мельник не з бідних, маєтки, ним нажиті, просто вражають. Вищий господарський суд у складі трьох суддів задовольнив касаційну скаргу КБ «Західінкомбанк» і в результаті цього постанова Львівського апеляційного суду скасована, а ухвалу Волинського господарського суду від 30.05.2005 року залишено без змін. Йдеться про визнання недійсним того ж таки договору застави (іпотеки), на чому наполягав ТзОВ «Олвід-буд», керований Віктором Мельником. Отже, сценарій фіктивного перетворення заставленого майна у подружню власність, розроблений Мельником і Максимовичем, провалився. Зазнав краху і план умити руки від підписаного Мельником договору особистої поруки за взятий кредит. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі п’яти суддів 15 лютого 2006 року іменем України прийняла рішення, в якому вказано: «Стягнути з ТОВ «Олвід-буд» та Мельника Віктора Григоровича у солідарному порядку на користь комерційного банку «Західінкомбанк» 1044924 гривні 57 копійок». Тобто ту суму кредиту, яку не покриває заставлене майно. Рішення оскарженню не підлягає. Галас, який підняв у пресі Віктор Мельник, призвів знову до потоку листів у газету «Волинь». Ще 15 лютого 2005 року було опубліковано листа робітників під заголовком «Віддайте зароблене, пане Мельник!» З’ясувалось, що робітники, які звернулися до суду і позови яких були задоволені, досі не отримали зароблене. Наприклад, працівнику Анатолію Зайцеву згідно з рішенням суду ще від 7 жовтня 2004 року ТзОВ «Олвід-буд» повинне було виплатити середню зарплату за дев’ять місяців та 500 гривень моральної шкоди. Певні суми також за рішенням суду повинні були отримати інші особи — Кобзаренко О.Д., Мулявка С.В., Гвоздецький Ю.Я., Гвоздецький О.Я. Тепер державний виконавець пропонує їм взяти непродане майно — шліфувальний верстат та... рекламний щит. Що це, як не знущання багатого підприємця з бідних людей? У редакцію також зайшов Володимир Семенюк, який пропрацював багато років водієм у Мельника і котрого незаконно звільнили. Звертався в Луцьку районну прокуратуру — наслідків ніяких. Зараз чимало організацій, які мали справу з Мельником, звернулися в суд, щоб відшкодувати збитки, забрати борги. Чому ж триває така тяганина? Думається, що правду пише до редакції Валентина Зайцева: « Мельник був керівником фірм «Ітера», «Мелкур», «Олвід», «Олвід-буд», тепер він виконавчий директор ТзОВ «МР»... І всі вони прославляються невиплатою зарплати працівникам та махінаціями. З ближніх сіл Підгайці, Крупа, Лище та з міста Луцька до нього на роботу ніхто не йде. Тепер він вербує людей в Рожищі і підвозить на роботу, бо там його ще мало знають. Куди дивиться прокуратура?» Останнє питання справді потребує відповіді. Ще попередній прокурор області Андрій Гіль повідомляв головному редактору Степану Сачуку, що за публікаціями газети прокуратурою Луцького району 16.03.2005 року була порушена кримінальна справа стосовно службових осіб ТзОВ «Олвід-буд» за фактами зловживання ними службовим становищем та службового підроблення за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. 29 вересня 2005 року прокурор області Микола Франтовський повідомив, що дії осіб, відносно яких порушено кримінальну справу, перекваліфіковано за ст. 358 ч. 1 КК України (підроблення та використання підроблених документів).
