Озеро могло перетворитись на водосховище для охолодження ядерних реакторів.
На Світязі хотіли збудувати АЕС. ВОЛИНСЬКІ БУЙДИ
Ідея використати воду Світязю для охолодження ядерних реакторів нині здається абсурдною. А за часів СРСР в голову московських планувальників могло що завгодно прийти
Цією історією поділився мій давній приятель з Горохова Віктор Бондалєтов. Йому її розповів Юрій Сидорук, син нині покійного Йосипа Матвійовича Сидорука, який кількадесят років був головним лісівником на Горохівщині
Події відбувались на початку 70-х років минулого століття.
Якось з Москви на Волинь завітав Дмитро Полянський, на той час перший заступник голови Ради Міністрів СРСР.
Обласне керівництво вирішило направити його на Горохівщину до головного лісівника району Йосипа Сидорука, щоб він показав високопоставленому гостю мальовничі краєвиди Волині.
Йосип Матвійович завіз гостя на Бужанівську дачу. Того дуже вразила і природа, і гостинність волинян.
Але Полянський приїхав не один, а зі своєю донькою, яка тривалий час хворіла. На Горохівщині її катали верхи на коні, опікувалися, як рідною. І – о диво! – дівчинка почала одужувати.
Полянський на знак вдячності дав свої координати Сидоруку і пообіцяв у разі необхідності вирішити будь-яку його проблему.
Проблема виникла швидко. На озері Світязь московське керівництво вирішило збудувати атомну електростанцію. Це був шок! Не тільки для волинян, але й для сусідів-львів’ян.
Обласне керівництво відчайдушно шукало спосіб, як цей проєкт зупинити.
На той час головним лісівником Волині був Дмитро Телішевський, а його двоюрідний брат працював головою облвиконкому Львівської області. Він добре знав Йосипа Сидорука, з яким разом навчалися у Львові.
Телішевський запропонував відрядити до Москви для вирішення цієї надскладної проблеми Сидорука. Так і вирішили. Зібрали гостинці, дари лісів, дичину, повантажили все в поїзд у Ківерцях, де малолюдна платформа.
Зібрали гостинці, дари лісів, дичину, повантажили все в поїзд у Ківерцях, де малолюдна платформа.
Прибувши в Москву, Сидорук поїхав за вказаною Полянським адресою.
Полянського вдома не було. Двері відчинила дружина. Коли вона дізналася, що за гість до них прибув, відразу зателефонувала чоловікові.
Наступного дня проєкт відхилили: Світязь врятували!
Йосип Матвійович Сидорук був інтелігентною, високоосвіченою, делікатною людиною, ніколи не хизувався своїми досягненнями. Лише в колі його сім’ї знали про всі його успіхи і невдачі.
Святослав ЛЕСЮК.
