Велике дванадесяте свято, в основі якого — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» про народження у неї божественного немовляти, спасителя роду людського. Про саму подію докладно розповідається у Євангелії від Луки...
Велике дванадесяте свято, в основі якого — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» про народження у неї божественного немовляти, спасителя роду людського. Про саму подію докладно розповідається у Євангелії від Луки.
За давніми народними віруваннями, від Введення до Благовіщення не можна порати землю, бо «земля відпочиває й сили набирається». Існує й чимало народних прикмет, пов’язаних із цим святом, які зібрав і надіслав до редакції наш постійний читач із м. Ківерці Микола Миценко. Ось деякі з них: До Благовіщення зими не лай, а саней не ховай. Благовіщення без ластівок — на холодну зиму. Мокре Благовіщення — грибне літо. На Благовіщення і птиця гнізда не в’є. На Благовіщення чорногуз прилітає, ведмідь з барлогу встає, гадь виповзає. Благовісне яйце під квочку не кладуть. Від благовісного теляти добра не ждати. Як Благовіщення проведеш, так і весь рік.
