Вчені доводять, що виховувати дитину слід уже з перших тижнів вагітності. Спеціальні дослідження засвідчили, що з чотирнадцяти тижнів внутрішньо-утробного розвитку маля чітко усвідомлює свою стать...
Вчені доводять, що виховувати дитину слід уже з перших тижнів вагітності. Спеціальні дослідження засвідчили, що з чотирнадцяти тижнів внутрішньо-утробного розвитку маля чітко усвідомлює свою стать.
Тому батьки не повинні говорити, що хотіли б сина, а не доньку, або навпаки. Досліди американських та німецьких науковців доводять, що проблема чоловікоподібних жінок і жінкоподібних чоловіків випливає саме звідси. Скажімо, мама мріє про хлопчика, а носить під серцем дівчинку. Донечка відчуває дискомфорт, прагне будь-що сподобатись матусі і формується подібною до хлопчика. У чотирнадцять тижнів зародок людини здатний відчувати емоції: радість, сум, тривогу, страх, гнів. Всі вони дуже важливі й потрібні – як позитивні, так і негативні. У шістнадцять тижнів маленька людина у маминому лоні сприймає музику, спів. Тому психологи рекомендують вагітним жінкам частіше співати. Під час співу у животі виникає вібрація, що поліпшує кровопостачання і збагачення дитини киснем. Не важливо, які у мами голос і слух, головне, щоб у пісні відчувалася любов до дитини. Добре, коли ненароджена дитина має можливість слухати класичну музику, мелодійні вірші. У Данії практикують такий метод спілкування майбутньої матері з дитиною: щодня у визначений час вагітна кладе на живіт руки в тому місці, де чує порухи малюка і повторює одну і ту ж фразу, найчастіше пестливі, ніжні слова. За якийсь час маля починає відповідати матері рухами, неначе виходить на зв’язок. А з 19—20 тижнів малюк уже вміє смоктати пальчик, невдоволено морщитись, сердитись або радіти.
