НАША ПОВІНЬ – «ПОДАРУНОК» СУСІДІВ

На початку тижня рівень води в цій річці, зокрема, в районі Луцька, піднімався щодоби на 8-10 сантиметрів.

Катерина ЗУБЧУК

І це в той час, як загалом в області вода в малих річках вже пішла на спад. Хіба що винятком є Прип’ять і Стохід на території Любешівського району, де рівні води поки що повільно піднімаються за рахунок стоків з верхів’їв. І так само повільно вода буде звільняти заплави, оскільки тут низина.
Ситуацію на Стиру начальник відділу гідрології обласного гідрометцентру Любов Жайворонок пояснює тим, що ця річка на території Рівненської області зарегульована. Мається на увазі Хрінницьке водосховище, з якого в повінь періодично наші сусіди скидають воду в річку. Крім того, свою лепту вносить і водосховище на річці Іква у Млинівському районі. Буває, навіть влітку рівень води в Стиру суттєво піднімається або, навпаки, падає. І наша газета не раз зверталась до цієї проблеми: якщо вже і є необхідність у рівненчан скинути воду зі сховища чи навпаки поповнити його, то робити це потрібно, попередньо погодивши свої наміри з волинськими водниками, а також дотримуватись діючих правил експлуатації. На жаль, ця вимога не завжди бралась до уваги.
— В цьому році ми постарались все зробити, щоб досягти взаємодії із сусідами, — говорить головний інженер обласного управління водних ресурсів і водного господарства Владислав Бубенчиков. — Ще в кінці березня, до початку повені відбулась робоча зустріч наших спеціалістів і спеціалістів та посадовців Рівненщини, зокрема Демидівського району. Після ознайомлення із станом на Хрінницькому водосховищі було підписано протокол про порядок пропуску повеневих вод річки Стир на водосховищі. З метою зменшення підтоплення земель та населених пунктів, які розташовані в долині річки на ділянці, що нижче по течії від водосховища, розроблений режим пропуску води...
Якщо коротко, то цей режим визначається міжнародним правом: той, хто внизу по течії річки, — той має перевагу. В даному випадку волиняни виставляли свої умови з тим, щоб вони були враховані сусідами. Найперша умова — по можливості «зрізати» пік повені, а для цього зарегулювати воду. Робиться це шляхом створення резервної ємкості у самому водосховищі, яка у певний період проходження водопілля заповнюється шляхом закриття затворів. Вода скидається з водосховища так, щоб не допустити різкого підйому рівня води в річці, а відтак — надзвичайних ситуацій. І, як висловився головний інженер обласного управління водних ресурсів і водного господарства Владислав Бубенчиков, рівненчани по можливості виконують передбачені протоколом умови, хоч у них в цьому зв’язку є свої проблеми.
Починаючи з 2000 року, на Волині великих повеней не було. І в той же час — чимало випадків часткових, а іноді й повних затоплень окремих садиб та населених пунктів талими водами. На думку спеціалістів-водників, причиною таких надзвичайних ситуацій є, як кажуть, людський фактор. Мається на увазі, руйнування меліоративних каналів та споруд, розорювання прибережних захисних смуг річок, скидання сміття та створення перемичок і загат на каналах і водостоках, що стає причиною замулення водопропускних споруд, сповільнення водовідведення або й повного його припинення. І як наслідок — підтоплення або затоплення територій населених пунктів і сільськогосподарських угідь.
Якщо про Луцьк говорити, то в обласному центрі щорічно підтоплюється талими водами новозбудований житловий масив в районі вулиці Проектної, яка проходить паралельно вулиці Львівській. Крім того, щорічно частково затоплюються господарські будівлі на вулиці Гнідавській в заплаві річки Стир. Цього б не було, якби місцева влада не допускала, щоб забудова з’являлась надто близько біля річки. Нинішні уроки мають послужити, принаймні, на майбутнє.
... На день виходу цієї публікації рівень води у річці Стир в місті Луцьку наблизився до рівня 1999 року, коли повінь на Волині була одна з найбільших.