Не кожен вгледить у грайливому песику Поні собаку, який двічі у складі спеціального миротворчого кінологічного підрозділу МВС України побував у сербськохорватській провінції Косово. Однак невеличкий пес, дарма, що любить цукерки і життя не уявляє без іграшок, неабияк відзначився за кордоном. І має нагороду...
Не кожен вгледить у грайливому песику Поні собаку, який двічі у складі спеціального миротворчого кінологічного підрозділу МВС України побував у сербськохорватській провінції Косово. Однак невеличкий пес, дарма, що любить цукерки і життя не уявляє без іграшок, неабияк відзначився за кордоном. І має нагороду.
Ольга ГЕМБІК
ШКОЛУ ПРОЙШОВ ЗА 45 ДНІВ Перш ніж господарем Пони став прапорщик міліції Віктор Масюк, спанієль чотири роки вправно полював за качками. Коли ж почав шкодити у господарстві – займати домашнє птаство, господарі вирішили віддати Пону “в міліцію”. Для спанієля то було початком нової кар’єри – шукача наркотиків. У порівняно невеличкий строк, лише за 45 днів, з мисливської собаки Пона перетворилася у шукача наркотиків, каже кінолог Віктор Масюк. – Пес швидко опанував загальну програму, навчився розпізнавати наркотичну сировину: марихуану, макову соломку. Найважче було перевчити мисливського собаку не бігти за примарною здобиччю, щойно почувши постріли, а цілковито ігнорувати їх. У 2003ому, за кілька тижнів перед першим для прапорщика Масюка вильотом у Косово, майбутні миротворці проходили тестування на “профпридатність” у Києві. Тут уже шістдесят відсотків успіху залежали від Пони. Пес повинен був навчитися розпізнавати й важкі наркотики: героїн і кокаїн, і – найголовніше: відмовитися від домашніх каш на користь сухого корму. На тестуваннях пес відчув, що я хвилююсь, і мало не відклав нашу миротворчу місію до кращих часів. Але тількино вдалося опанувати себе, Пона виконала усе на відмінно. Уже через два роки, перед другим вильотом у Косово, я був за собаку абсолютно спокійний, каже господар.
МЕДАЛЬ“НА СЛУЖБІ МИРУ” У 2003 році у Косово за допомогою собак спеціального миротворчого кінологічного підрозділу МВС України було виявлено 74,142 кг важких наркотиків. Через два роки, у 2005ому, спанієль Пона сама відшукала одразу 32 кілограми героїну. Ми саме перевіряли інформацію про переправку героїну, тож в оселі одного з місцевих жителів вирішили обшукати горище, розповідає кінологмиротворець. – Я піднявся драбиною, протиснувся на горище, підсадив собаку. Раптом пес почав гарцювати, наче навіжений – за його поведінкою я зрозумів, що тут має бути чимало наркотиків. До речі, недосвідчене око навряд чи відшукало б їх. Героїн був запакований у спеціальні форми, і зовні нагадував звичайні цеглини. Без Пони його знайти було годі. На усіх фотографіях з Косово службові вівчарки сидять, як вкопані, біля ніг кінологів. І лише верткого спанієля гарно зафіксувати на плівку не зміг жоден фотограф – дуже вже холерична натура у пса. Зрештою, серед плюсів малого собаки, якого не бояться перехожі, ще й те, що завдяки розмірам хвостатого миротворця можна обшукати салони невеличких автомобілів, камери схову аеропортів. А ще можна взяти собакушукача на руки й пронести попід стелею приміщення, – куди вже таке зробити з великими вівчарками! Незважаючи на свої здобутки, Пона й надалі залишається грайливим собакою. Любить ласкавих до неї жінок, мліє від уваги, полюбляє цукерки і печиво. Єдине, коли Пона перетворюється на звіра, як хтось хоче погратися хоча б однією з її семи іграшокпищиків. А ще собака дуже ображається, якщо господар раптом вирішить одягнути йому намордник. У вольєрах Кінологічного центру при УМВС України у Волинській області, де живе двадцять один службовий собака, голос невеличкої Пони не сплутаєш ні з жодним іншим. А часом хвостатий миротворець гавкотить навіть голосніше від вівчарок. На заняттях спанієль може атакувати навіть великого собаку, терпіти не може котів, і товаришує лише з тими псами, які байдужі до його цяцьок. Бо хоч і за собачі заслуги у Косово Поні урочисто почепили до нашийника медаль ООН “На службі миру”, іграшки їй усе одно рідніші.
