На минулому тижні в редакцію завітали завідувачі комунальних аптек «чорнобильських» районів і м. Луцька з деякими претензіями до газети. Враження було таке, ніби публікації розглядались під збільшувальним склом, в них чомусь побачили упереджене ставлення до фармацевтів...
Олександр НАГОРНИЙ
ЧОГО ОБРАЗИЛИСЬ АПТЕКАРІ? В кінці квітня до редакції «Волині» прийшли ліквідатори наслідків чорнобильської катастрофи і поскаржились, що досі вони не можуть отримати пільгові ліки. На основі роз’яснення начальника управління у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи Костянтина Байчука та висловлювань з цього приводу завідуючого державною аптекою і представника ТзОВ «Волиньфарм», які не побажали, щоб їхні прізвища були названі в газеті, було опубліковано інформаційний матеріал «Поки аптекарі сперечаються, чорнобильці страждають». Згодом було вирішено повернутися до болючої для чорнобильців теми і 29 квітня на «Незручні запитання» відповідав начальник головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Володимир Кец (інтерв’ю під назвою «Чому ніяк не поділять чорнобильські ліки?»). Нас насамперед цікавило, яким чином було проведено тендер на виявлення кращих пропозицій від фармацевтичних фірм, аптек щодо закупівлі ліків, їх постачання і роздрібної торгівлі. Керівники повідомили, що торги були проведені на законній основі, але оскільки всі учасники процедурою незадоволені, то тендерний комітет відмінив своє рішення, а остаточно це питання вирішиться після того, як буде розглянуто скаргу керівників комунальних аптек у Рахунковій палаті України. І ось на минулому тижні в редакцію завітали завідувачі комунальних аптек «чорнобильських» районів і м. Луцька з деякими претензіями до газети. Враження було таке, ніби публікації розглядались під збільшувальним склом, в них чомусь побачили упереджене ставлення до фармацевтів. Хоча редакція лише наводила в першому випадку аргументи тієї чи іншої сторони і вони мали дискусійний характер, а в другому — роз’яснення давав представник державної влади. Дійшло до того, що, на думку наших відвідувачів, образливо звучала навіть назва «аптекарі», хоча в тлумачному словнику це слово означає те ж саме, що і «фармацевти». Судячи з попередніх висловлювань працівників комерційної фірми і луцької державної аптеки, фармацевти відстоювали різні інтереси, а, отже, все ж сперечалися, що теж заперечували відвідувачі. Хоча всі разом були незадоволені процедурою проведення тендера. І, як з’ясувалось, небезпідставно.
ПРЕТЕНЗІЇ ДО ТЕНДЕРНОЇ ПРОЦЕДУРИ Представники державних аптек отримали результати розгляду їхніх скарг спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель Рахункової палати України. У рішенні вказано, що торги на закупівлю послуг із забезпечення медикаментами за рецептами лікарів громадян, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи, відмінено і зобов’язано замовника провести нову процедуру. Заслуговує на увагу такий висновок: «Замовником було грубо порушено основну мету Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» щодо створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур та досягнення оптимального і раціонального використання державних коштів». Зокрема, як вказано, «методика оцінки стосовно лотів 2-19 є непрозорою, упередженою». Завідуючий державною аптекою № 50 у Луцьку Анатолій Гаврилюк відверто сказав: — Ми вважаємо, що своєю скаргою зуміли зберегти бюджетні кошти — п’ять з половиною мільйонів гривень від розкрадання, які хотіли направити в комерційні структури з подальшим відповідним поділом. Тим більше, що тендерний комітет сам не мав права відміняти результати торгів. Отже, ми, вважайте, виручили головне управління своєю скаргою в Рахункову палату. Завідуюча центральною комунальною аптекою в смт Маневичі Олена Черчик наголосила, що, зважаючи на опубліковане оголошення у «Віснику державних закупівель» про закупівлю послуг (а іншого не було), тендерний комітет не мав права вводити лот № 1 для оптовиків. В результаті по цьому лоту на закупівлю медикаментів виставлена сума 4 млн. 270 тис. гривень, а по лоту № 2-19 — 427 тисяч гривень. Чомусь керівник головного управління в публікації назвав іншу цифру бюджетних коштів, спрямованих на медикаменти для чорнобильців — 5 млн. 680 тисяч гривень. Отже, в тендері повинні були брати участь лише ті фірми, які мають мережу для надання послуг населенню. Керівники комунальних аптек твердять, що було допущено багато порушень при проведенні тендера і це підтвердила перевірка документації спеціальною контрольною комісією. Навіть не було підбито суму балів, набраних учасниками торгів. Протокол розкриття тендерних пропозицій не підписав ніхто. І це сталося тому, що з самого початку на їхні конкретні зауваження і претензії тендерний комітет не відреагував, а Володимир Кец дав відповідь, що все відбувається законно. Досвідчені фармацевти вважають, що націнка — три відсотки, яку запропонував ТзОВ «Волиньфарм», нереальна, збиткова. Жодне підприємство не виживе. Навіть згідно з постановою Кабміну на життєво необхідні ліки дозволяється націнка від 15 до 35 відсотків. А ставилась вона з розрахунку, що ця фірма виграє і оптові закупівлі, і роздрібну торгівлю. Недаремно між оголошеними переможцями — потужною київською фірмою «Артур-К» і «Волиньфармом» не було укладено угоду після закінчення торгів. Вони не змогли домовитись, бо ТзОВ «Волиньфарм» теж висловило невдоволення.
МОЖЛИВОСТІ КОМУНАЛЬНИХ АПТЕК Завідуюча маневицькою центральною аптекою Олена Черчик, яка працює на цій посаді з 1982 року, говорить про наболіле: — У Маневицькому районі збереглась уся аптечна система району: маємо 11 структурних підрозділів, торговельна площа яких — 814 квадратних метрів, у штаті — 40 працівників. Діють 65 аптечних пунктів при ФАПах. І наші можливості цілком достатні для надання послуг чорнобильцям, усьому населенню. «Волиньфарм» в районі має лише аптечний пункт і одного працівника. Як вони збираються забезпечити селян ліками? Хто може ефективніше використати бюджетні кошти? До речі, ми медикаменти беремо не у фірмі «Волиньфарм», а там, де вони найдешевші. І це неправда, що ми виживаємо за рахунок чорнобильських коштів. Цю думку підтримав завідуючий луцькою аптекою Анатолій Гаврилюк («торік щомісячно заробляли лише 300 гривень»), а завідуючий центральною районною аптекою у Камені-Каширському Володимир Пась сказав таке: — Торік, коли надходили пільгові ліки для чорнобильців, ми мали дві тисячі гривень прибутку, а тепер — 22 тисячі. Мені голова болить від того, що зранку мене вже чекає на прийомі десяток чоловік — онкохворих, які запитують, коли ж будуть безкоштовні ліки. Хворі люди так чи інакше мусять звертатися в аптеку і купляти медикаменти за пенсійні гроші. З цього приводу можна погодитись з сказаними в попередній публікації словами Володимира Кеца, що необхідна адресна допомога і розумна державна підтримка важко хворих. Звісно, не аптекар повинен цікавитися, які статки в людини. Нерідко виходить так, що багатші і тут перші, і це при тому, що чорнобильських коштів завжди не вистачатиме. Нам важко судити, чому такий «облом» вийшов з проведенням тендера керівництвом головного управління. Підстав для якихось підозр у нас немає. Якщо все упирається в незнання законів, оскільки справа нова, то, мабуть, варто було порадитися з спеціалістами Тендерної палати України. Тепер зрозуміло, що боротьба йшла не за те, щоб найбільш ефективно обслужити людей, а щоб заволодіти бюджетними коштами. Кажуть, що в деяких областях визначили і затвердили на сесіях аптечні заклади за принципом: хто найкраще працює, чесно сплачує податки, тому й ліки. Є регіони, в яких ліки передали на місця в райони — на розгляд органів місцевого самоврядування. Думається, що керівництву облдержадміністрації варто було б зібрати за «круглим столом» усіх зацікавлених представників комерційних і комунальних аптек, а також вислухати пропозиції ліквідаторів та потерпілих і дійти справедливого рішення.
