«Любов та голуби» у виконанні Сучасного театру.
Руслана Писанка зі сцени ділилася життєвою мудрістю
Добра комедія викликала непідробне здивування та овації у глядачів
15 вересня у міському палаці культури Кременчука на Полтавщині проживалася запальна комедія «Любов та голуби». Як прокоментувала постановку акторка однієї з головних ролей – Руслана Писанка – за драматичними і комедійними сюжетами вистава наповнена життєвою мудрістю. І у першу чергу, досвідом, який має бути у жінок.
За словами актриси, вистава має вчити обидві статі сприймати будь-які ситуації філософськи. Щоправда, філософія сприймалася «поміж рядками», а практично під час усіх сценок глядачі затамовували подих, видихали, навіть пускали сльози… та здебільшого реготали з ситуацій, міміки, жестів героїв.
Сама вистава, як і однойменний фільм режисури Меньшова «Любов і голуби», поставлена за повістю Володимира Гуркіна. Тож багато діалогів, фраз, рухів у режисурі Дмітрія Рачковського співпадали з фільмом. Проте, як коментували у антракті глядачі, деякі сценки вчора обігрували ширше та багатогранніше. Такі, як наприклад, коли дядя Мітя розігрує Надю і дітей, що померла тьотя Шура. Чи коли головного героя Васю зваблює Раїса Захарівна під час танцю.
За словами актриси, вистава має вчити обидві статі сприймати будь-які ситуації філософськи.
Проте, як коментували у антракті глядачі, деякі сценки вчора обігрували ширше та багатогранніше.
Окреме задоволення для глядачів – коли Надія (головна героїня) читала листа від Василя з курорту, коли розмовляла з розлучницею, чи коли ексцентрично витанцьовувала після повернення чоловіка. Окремі сюжети були яскравими і дещо адаптованими під сучасність. Наприклад, коли у Василя Петровича розстібнулася шпилька у білизні, як Надя танцювала з розплетеною гулькою, як «літала» баба Шура, коли зраділа примиренню сусідів, як перефразовувалися мега-романтичні обіймання Наді і Васі. Ці та інші міні-фінальні сценки викликали додаткові оплески глядачів. Як і помічалася зворушлива тиша серед залу, коли головні герої розмовляли на березі, намагаючись знайти спільну мову після всього, що з ними сталося.
І хоч карантинні обмеження дещо вплинули на кількість глядачів, нова вистава сприйнялася «на ура» кременчуцькими шанувальниками. А оскільки грали її у нашому місті вперше, не виключено, що у найближчий час можна очікувати новий приїзд Сучасного театру до Кременчука.
