Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Любов, що годує сім’ю

Мудрість - запорука щастя...

Фото agronews.ua

Любов, що годує сім’ю

Була собі звичайна селянська сім’я. Чоловік і жінка. І жили вони з того, що вирощували яблука у своєму саду, а восени продавали їх. Та сталося одного року, що селянин, занедужавши, не зібрав вчасно врожаю. Чимало плодів зогнило. Що ж робити? Якщо не вторгує нічого, то сім’я не виживе

Господар зібрав усі гнилі яблука і поїхав на ринок продавати те, що є. Дружина благословила його і сказала, що все буде добре. І от дорогою стрівся йому купець. Бачить той, що селянин їде дорогою на ринок, а його віз — повний гнилих яблук. Поглянув і каже:

— Що ж це ти, дурню, робиш? Везеш на ринок гнилі яблука — в тебе ж їх ніхто не купить!

— Знаю, купче, знаю, — відказує селянин. — Але що маю робити, продавати треба, бо ж погинемо ми з жінкою.

— Еге ж, дістанеш ти від неї, коли ні з чим повернешся з ринку. З’їсть тебе живцем!

— О купче, про це ти не хвилюйся. Жінка золота у мене.

— А отакого, чоловіче, не буває! — відповідає купець.

— Та ще й як буває! Золота в мене жінка!

Тоді купець запропонував побитися об заклад:

— Ну що ж, чоловіче, посперечаймося! Зараз ми повернемося до тебе додому і скажемо, що яблука гнилі, ніхто їх в тебе не купив і жити вам не буде за що. Якщо дружина у тебе справді така, як ти кажеш, то ти виграв — віддам тобі он той кошіль із золотом. А якщо би брешеш і вона зчинить тобі бучу, то я виграв, і заберу твого коня з возом? Згода?

— Згода!

Повернулися вони до селянина додому. Він із порога в розпачі й каже жінці:

— Не зміг я продати яблука! Горе нам узимку буде!

— Що ти, любий. Про що ти кажеш? Вернувсь — і то добре. Та ще гостя привів. Заходьте, зараз умитися вам дам і стіл накрию. Відпочинете й пообідаєте.

І от сіли вони за стіл, а жінка селянина за ним доглядає і аж сяє від радості. Купець же тільки й повертає розмову на непроданий врожай і на те, як ця сім’я всю зиму жити буде. А дружина селянина йому постійно відповідає:

— Та налагодиться якось усе, проживемо! Тепер головне, щоб чоловікові і гостю добре було.

Довго вони так сиділи. Врешті–решт купець зрозумів, що програв спір. Витяг свій кошіль і каже:

— Так, чоловіче, немало бачив я на цьому світі, але такої золотої жінки, як у тебе, — ні. Правду ти казав. Ось твої гроші і живіть щасливо!


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel