Зустріч планувалася для політичних переговорів, але, за переказами, замість цих перемовин Зріні провела з Текелі ніч.
Їхнє весілля гуляли вісім днів
Той, хто, подорожуючи Закарпаттям, хоч раз був у мукачівському замку Паланок, тому відома історія союзу двох закоханих – Ілони Зріні та Імре Текелі, донесена до наших днів легендами й переказами з романтичним настроєм
Господинею цього замку княгиня–хорватка стала на початку 1669–го після смерті чоловіка Франца I Ракоци. Тоді 30–літня Ілона була єдиною в Європі жінкою–губернатором (керувала всією Шарошпотокською замковою областю). Крім того, вся Європа чула про неймовірну красу княгині та її освіченість. У січні 1682–го повинна була відбутися зустріч Ілони Зріні з воєначальником та активним учасником повстання куруців (йдеться про антигабсбурзьке повстання в Королівстві Угорщина в період з 1671 по 1711 роки) проти австрійського панування над угорцями Імре Текелі.
Зустріч планувалася для політичних переговорів (княгиня повинна була переконати проводиря бунтарів скласти зброю), але, за переказами, замість цих перемовин Зріні провела з Текелі ніч. Після цього почався їхній бурхливий роман, а вже в червні зіграли пишне весілля в мукачівському замку. Цьому союзу були дуже раді угорці, яким остогидло панування чужаків. Але австрійці відреагували на нього зовсім інакше: через деякий час проти Зріні та Текелі була розпочата військова кампанія.
Зустріч планувалася для політичних переговорів, але, за переказами, замість цих перемовин Зріні провела з Текелі ніч.
Відома облога мукачівського замку Паланок тривала три роки — з 1685–го по 1688–й. Тримала облогу замку Ілона. Весь Старий світ сміявся тоді над австрійськими головнокомандуючими, які не могли втихомирити жінку. Але в підсумку все одно стало ясно, що цю сутичку Ілона й Імре програють. І вони вирішують просити допомоги у турків. Імре Текелі їде до них послом. Та вони зажадали заставу за свою підмогу: сина Ілони Ференца II Ракоци. Княгиня на це не погодилася: між чоловіком і сином вона обрала сина. Текелі відправився з цим її рішенням до турків і там його як заручника посадили у в'язницю. А через деякий час Ілона капітулювала.
Кажуть, коли австрійський генерал Караффа прийшов до неї підписувати документи про здачу фортеці, то змусив її при всіх поцілувати його чобіт. Дворянський світ був шокований: генерал посмів так вчинити з княгинею. За це його розжалували, розорили сім'ю і відправили на фронт як простого солдата, де вбили через два місяці. Ілону ж судили за державну зраду, відібрали дітей, постригли в черниці, а через кілька років виміняли на одного австрійського генерала, який був у полоні у турків.
Вона доживала вік разом із Текелі в Ізмірі, недалеко від Стамбула. У них там був свій палац, прислуга. Усім цим забезпечив Ілону султан
Махмуд IV, який був в захопленні від цієї жінки настільки, що під час оборони замку Паланок надіслав їй грамоту «атнаме». Це — вищий державний документ визнання честі та доблесті в Туреччині. І то був єдиний раз за всю історію, коли володар цієї країни дав подібну нагороду жінці.
Ілона померла першою — у 1703 році, не доживши кілька місяців до початку визвольної війни Угорщини проти австрійців, яку очолив її син — князь Ференц ІІ Ракоци. А за два місяці за нею пішов із життя Імре.
… До речі, весілля двох історичних постатей, яке відбулося 15 червня 1682 року, у Мукачеві в останні роки взялися реконструювати. За переказами, його гуляли вісім днів. Такого масштабу і помпезності нинішня реконструкція не має, але все ж дійство проходить так само із розмахом.
Марина ЛУГОВА
