
Нова книга Дмитра Корнелюка докладно розповідає про арсенал зброї Кремля в гібридній війні проти України.
«Рускім міром» нас «бомблять» і Москва, і Київ. «Нікакой разніци»
Переді мною — книга в світло–блакитній обкладинці, на якій зображена православна святиня і будівля Верховної Ради. Назва книги значуща й актуальна: «Рускім міром» нас «бомблять» і Москва, і Київ. «Нікакой разніци». Автор — відомий релігієзнавець і краєзнавець, ветеран педагогічної праці з Ковеля Дмитро Пилипович Корнелюк. Образно кажучи, ця праця — то голос вожака, який закликає «отару» згуртуватися і йти шляхом єдиної Православної церкви під прапором національного духу
На титульній сторінці Дмитро Пилипович презентує читачеві філософську тезу: «Злу зернину можна посіяти таємно, але не можна приховати врожаю». І розкриває її суть на прикладі історичних фактів. «Понад 300 років минуло відтоді, коли з’явилась ідея «руского міра». «Ця ідеологія — продовження ідеології Золотої Орди. Москва, по суті, досі зберігає цей спадок Батия. Злоба та агресія розпирають Росію–Московію й сьогодні». Автор уміло відкриває очі читача на той «урожай», що виріс із посіяного зла колись. Із того насіння витворилася, як монстр, братовбивча імперія, що готова русифікувати увесь світ — мечем і кров’ю. І поневолення частин Грузії, Абхазії, Придністров’я та України — це тільки невеликий штрих до великої масштабної загарбницької політики Московії.
«Чинником успішної незалежності є мова», — вважає Дмитро Корнелюк. І справді, імперський завойовник усвідомлював і усвідомлює, що русифікація українців неможлива без поневолення і знищення українського слова. І це йому вдається. Очільник виборчого процесу команди «Зе» Дмитро Разумков, нині Голова Верховної Ради України, на запитання, чому він розмовляє мовою окупанта, безапеляційно заявив: коли переможемо, то буду розмовляти українською. У цій риториці віддзеркалюється позиція багатьох політиків, оте гниле «какая разніца».
Очільник виборчого процесу команди «Зе» Дмитро Разумков, нині Голова Верховної Ради України, на запитання, чому він розмовляє мовою окупанта, безапеляційно заявив: коли переможемо, то буду розмовляти українською.
Перечитуючи книгу Дмитра Корнелюка, навіть не вдаючись до глибокої аналітики, вкотре переконуюсь: якби не була русифікована мова, зросійщена Церква, сфальсифікована історія, то не було б анексованого Криму, не пекли б незагоєні рани Донбасу і не було б внутрішнього хаосу на Сході, Заході, Півдні і в Центрі країни. Автор не втомлюється відкривати невтішну панораму історії в розділі «Як Москва ламала крила Українській церкві». І не просто констатує болючі події і факти, а застерігає від того, щоб не потрапити на гачок антиукраїнських прихвоснів із так званої «п’ятої колони» «руского міра» в Україні. Саме вона настирливо домагається ревізії історичної місії Майдану, маючи на меті звинуватити патріотів, волонтерів, добровольців в антидержавному перевороті, а натомість убивць Небесної сотні реабілітувати й оголосити постраждалою стороною.
У розділі «Правди не сховати» автор на реальних фактах і подіях розкриває антиукраїнську діяльність так званої Української православної церкви (Московського патріархату). «Цитаделлю політправослав’я в Україні заслужено вважається Києво–Печерська лавра. Свідченням того, кому моляться священники УПЦ (МП), є молитва Павла (Лебедя) 22 січня 2014 року. Владика Павло під час Служби Божої порівняв Віктора Януковича з Ісусом Христом, а також запевнив у своїй підтримці», — нагадує Дмитро Корнелюк.
Справді, оте знамените «риба гниє з голови» вправно переноситься в голови священників нижчого рангу, які дурять своїх вірних твердженням, що ПЦУ «не благодатна». Інший приклад вражає своїм цинізмом, коли священник одного із храмів Київщини назвав Героя–кіборга «братовбивцею». Таких диких фактів, які нічого спільного із Христовою вірою не мають, на жаль, сьогодні багато. «Все це — арсенал зброї Кремля в гібридній війні проти України», — резюмує автор.
Дмитро Корнелюк один із розділів присвячує важливій історичній події — здобуттю Томоса та проголошенню Митрополії ПЦУ. В цій непростій протиросійській і такій важливій для України місії беззаперечна заслуга Петра Порошенка, Президента України 2014–2019 років, наголошує він. Розділ «Томос відбувся. Відбудеться і Україна» широкоформатно висвітлює ті недалекі від нас у часі події. Автор розкриває передумови отримання Томоса, реакцію Москви, яка оголосила справжню війну і проти України, і проти Вселенського патріарха Варфоломія. Та волю народу не зламати. Де Правда, там Перемога.
Автор розкриває передумови отримання Томоса, реакцію Москви, яка оголосила справжню війну і проти України, і проти Вселенського патріарха Варфоломія.
«Українська церква здобула незалежність. Томос став не тільки торжеством православ’я, а й актом відновлення глибокої історичної справедливості для Київської митрополії. Томос для нас — фактично ще один Акт проголошення Незалежності України. Ми розірвали останні пута, які прив’язували нас до Москви», — констатує цю перемогу віри і духовності Дмитро Пилипович.
Значна частина книги присвячена життєпису видатних церковних діячів України, починаючи з ХІ століття і закінчуючи сьогоденням. Не оминув автор увагою такої важливої теми, як свідчення вірних та священнослужителів незалежної Православної церкви України після отримання Томоса. В анотації до нової праці Дмитра Корнелюка зазначається: «В книзі немає надуманих фактів, а лише правда, достовірна, щира і свята, яка базується тільки на документах і свідченнях очевидців, без будь–яких художніх присмаків, політичної заангажованості». Ставлю свій підпис під кожним словом оцінки книги.
Анатолій СЕМЕНЮК, почесний громадянин міста Ковеля, ковельський міський голова у 1991–1998 роках
