— Випадки п’янства і алкоголізму — це страшна біда для сім’ї і в цілому для держави. Що відомо науці про виникнення спиртних напоїв і їх шкоду? Кажуть, що у невеликих дозах вони корисні...
— Випадки п’янства і алкоголізму — це страшна біда для сім’ї і в цілому для держави. Що відомо науці про виникнення спиртних напоїв і їх шкоду? Кажуть, що у невеликих дозах вони корисні. Р. СТЕПАНЮК. Шацький район
Відповідає Григорій Стеценко, професор, доктор медичних наук: — Проблему вживання спиртних напоїв слід розділити на три складові: п’янство, алкоголізм і культурне застілля. Якщо перших дві є соціальним злом, то культурне застілля було, є і довго ще буде. Спроби створення “сухих” законів, безалкогольні весілля, “тверезі” товариства результатів не принесли. Алкоголь походить від древньоарабського “аль-кегель”, в перекладі — одурманюючий. Цей початковий стан бадьорості, який в подальшому змінюється пригніченням, агресією, відчули наші предки, покуштувавши рідину (виноградне вино) із глиняного посуду, де тривалий час зберігався виноград. Якщо греки починали розбавляти вино водою, то серед скіфів виникло п’янство. До цих пір існує прислів’я “напився, як скіф”. Спостереження за пияками свідчать, що у них частіше народжуються неповноцінні діти, яких називали “карнавальними”, або “діти вихідного дня”. Пияки ніколи не доживали до старості, вели антисоціальний спосіб життя. Наукою доведено, що в алкогольному напої є спирт-етанол, який у малих дозах (20—30 г на добу) в печінці розчиняється до вуглекислого газу і води, що є корисним для організму. Головний терапевт колишнього Союзу Є. Чазов навіть рекомендував такі дози алкоголю членам Політбюро, як профілактичний засіб проти інсульту, інфаркту. Культурне застілля сторіччями зв’язане з вживанням вина, яке різниться в залежності від вмісту спирту і цукру. Наприклад, сухе кисле вино “Кагор” виготовляють в місті Каор (Франція), а у слов’ян воно солодке і називається “церковним вином”. А солодким воно стало завдяки імператриці Катерині ІІ, яка побачила, що прихожани не зрозуміли кислого смаку вина і, виходячи із храму, випльовували його, на що цариця вигукнула слугам: “Негоже кров Христову випльовувати, зробіть що-небудь”. І у вино добавили цукру. Вино “Мадера” завдяки кислим залишкам врятувало життя придворному царя Григорію Распутіну, якого хотіли отруїти ціаністим калієм. У великих дозах алкоголь є прямою печінковою отрутою, оскільки печінка є центральною лабораторією, де проходять обміни речовин. У випадку порушення її функцій виникають різні хвороби обміну: ожиріння, цукровий діабет, гіпертонія, інсульт, порушення психіки, розлад нервової системи і виникає так звана алкогольна хвороба, яка, як кулемет, викошує щорічно тисячі своїх жертв у віці 20—60 років, незалежно від соціального стану. Але захворювання печінки треба “заслужити”, оскільки дія алкоголю на людину дуже індивідуальна. Наприклад, у чверті алкоголіків печінка здорова, а в деяких людей при вживанні спиртних напоїв щоденно 150—200 грамів етанолу протягом 10—12 днів може виникнути жирове переродження печінки. Особливо чутливий до алкоголю дитячий та жіночий організми. Науково доведено, що існує генетична схильність до спиртних напоїв, що можна підтвердити дослідженнями слизової оболонки порожнини рота. Отож люди, які вживають спиртні напої і відчувають творче натхнення, повинні дякувати Богу за “генетичне щастя” не бути залежним від алкоголю. Заміни спиртних напоїв поки що немає, але наука запропонувала ще колишній радянській владі способи зменшення негативного впливу алкоголю на організм людини. На загальнодержавному рівні пропонували переробляти виноград не в чистому виді, а з гребенями, шкірками і кісточками у відкритих ємностях. Внаслідок бродіння утворюється екстракт каприм, який переходить у виноградне вино. Для експерименту взяли два райони з чисельністю жителів 12 тисяч і однаковою кількістю пияків та алкоголіків. В один район завезли звичайної горілки, в другий — горілки з капримом. Через рік були вражаючі результати — в експериментальному районі вживання алкоголю знизилось на 27 відсотків, число травм у стадії оп’яніння на 22 відсотки. Якщо до експерименту реєстрували 67 алкоголіків і 10—16 випадків білої гарячки, то в рік експерименту зареєстрували тільки 17 алкоголіків і чотири випадки білої гарячки. На жаль, експеримент у 1985 році припинився у зв’язку з початком боротьби з алкоголізмом і вирубуванням виноградників. Керівник експерименту професор Брехман помер від інфаркту, а його учня Буланова запросили за кордон продовжувати вивчати дії каприму, який у Франції і Швеції запатентували. На основі каприму створена і сьогодні широко рекламується по телебаченню біологічно активна добавка “Алькаприм”, яка пригнічує залежність від алкоголізму і знижує його токсичну дію. Пияцтво і алкоголізм починаються там, де людина відчуває несправедливість. Це сигнал неблагополуччя в державі: безробіття, недооцінка в суспільстві творчих і спортивних здобутків її авторів тощо. На жаль, наші політики та економісти не підраховують, що на лікування захворювань, пов’язаних прямо чи опосередковано з алкоголізмом, витрачається майже половина коштів, виділених на охорону здоров’я. Для порівняння, на охорону материнства і дитинства залишається всього 8—10 відсотків. У результаті кожна гривня від продажу алкоголю повертається збитками від 1,5 до 3 гривень. На рівні держави мусить формуватися позиція тверезого способу життя. А це завдання в першу чергу діячам культури, літератури, мистецтва.
