Кожен з нас по-різному реагує на складні життєві ситуації. У когось найменший конфлікт викликає хвилю гніву, обурення, людина, як кажуть, «зриває» злість на оточуючих...
Кожен з нас по-різному реагує на складні життєві ситуації. У когось найменший конфлікт викликає хвилю гніву, обурення, людина, як кажуть, «зриває» злість на оточуючих.
Інші ж, навпаки, в моменти сильних потрясінь опускають руки, впадають у відчай, у горлі давить болючий клубок сліз. А тим часом психологи застерігають, що шкодувати себе, почуватися жертвою у конфліктних ситуаціях дуже шкідливо. Ви, переживши потрясіння, лежите на дивані, повернувшись обличчям до стіни. Здається, нехай хоч потоп, аби ніхто не зачіпав. Що відбувається у цей час у вашому організмі? Наднирники викидають надлишок гормону ацетилхоліну, який ще називають гормоном слабкості. Не без його згубного впливу розрегульовується серцево-судинна система. Тонус судин слабшає, падає тиск. Нерідко виникають так звані «панічні атаки»: людина відчуває себе в’ялою, серце б’ється пришвидшено, мучать погані думки і безпричинний страх. Психологи вважають, що надмірне співчуття до власної персони тільки ускладнює стрес і може вибити із сталої життєвої колії. Крім того, почуття жалю до себе, улюбленого, стає нав’язливою звичкою, яку важко здолати. Згадайте, є такі і серед ваших знайомих, хто найменші проблеми зустрічає з сльозами на очах і наріканнями на долю. Фахівці радять у моменти стресу максимально сконцентрувати сили, згадати усі свої, хай найменші, перемоги і досягнення. Боротьба зі стресом схожа на боротьбу за життя, коли людина тоне. Опустиш руки — підеш на дно. В реальному житті це означає ослаблення імунітету, захворювання шлунково-кишкового тракту, «зіпсовані» нерви. Тому не шкодуйте себе у важкі моменти, а боріться, щоб депресія не затягувала у свою трясовину.
