АГРАРНА НАУКА ВОЛИНІ

Волинський інститут агропромислового виробництва відзначає свій піввіковий ювілей.


Володимир СКЛЯНЧУК,
директор Волинського інституту агропромислового виробництва, кандидат сільськогосподарських наук



У повоєнному сільському господарстві країни відчувався брак матеріальних і трудових ресурсів, техніки. Низька оплата праці ускладнювала долю селян, а відсутність передових технологій не давала можливості вирощувати високі врожаї. Тому відповідно до постанов Ради Міністрів та наказу обласного управління сільського господарства в середині червня 1956 року й була створена сільськогосподарська дослідна станція, покликана впроваджувати досягнення науки у землеробство і тваринництво.
Волинь не мала своїх наукових кадрів, тому очікувала їхнього приїзду з інших областей. Приміщення, відведені для станції, були не пристосовані до наукової роботи. Тому у 1974 році у Рокинях розпочали будівництво науково-виробничого комплексу з обладнаними лабораторіями, селекційними приміщеннями, теплицями, які відповідали найновішим вимогам сільськогосподарської науки. У 1979 році дослідна станція вже справляла новосілля. А у 2000 році сільськогосподарська дослідна станція отримала новий статус — Інституту агропромислового виробництва.
Основні напрямки наукової діяльності дослідної станції з стосувались розробки та освоєння раціональної системи землеробства в умовах Волинської області. Специфічний клімат і грунт унеможливлювали перенесення без попередньої перевірки прийомів, розроблених для інших грунтово-кліматичних зон України. Тому працівники станції розгорнули дослідження в п’ятнадцяти напрямках. Зокрема, взялися за розробку раціональної системи обробітку грунту під основні культури (озиму пшеницю, жито, картоплю, цукрові буряки, кормовий люпин, кукурудзу, льон-довгунець і гречку), системи внесення добрив, заходів по підвищенню родючості грунтів, працювали над виведенням нових високоврожайних сортів зернових і зернобобових культур, поліпшенням кормових угідь і агротехніки вирощування сільськогосподарських культур на осушених торфовищах і надмірно зволожених грунтах області, налагоджували і створювали системи первинного та елітного насінництва.
Серед фундаментальних досліджень, проведених інститутом агропромислового розвитку, чи не найбільшої уваги заслуговує виведення нової породи великої рогатої худоби – волинської м’ясної, яка офіційно визнана новим селекційним досягненням і захищена тридцятьма авторськими свідоцтвами та наказом Мінсільгосппродукту України. Ця порода пристосована до умов Полісся і Прикарпаття, характеризується високим генетичним потенціалом, знаходиться на рівні кращих зарубіжних аналогів.
Важливим науковим досягненням є виведення нових високоврожайних сортів. Зокрема, це озиме жито для зони Полісся – Волинське білозерне, Лучанка, Добриня, Паллада, Ірина, які характеризуються морозостійкістю і толерантністю до ураження хворобами, екологічною пластичністю. На рахунку інституту — дев’ять сортів ярого ячменю з високою врожайністю і відмінними пивоварними якостями – Вегетативний 3, Волинський пивоварний, Боратинський, Зеніт, Стирський, Світязь, Карат. Загальне визнання серед виробничників отримав високоврожайний сорт жовтого кормового люпину Рокинський 58. Сорти Волинський 1, Волинський 82, Надійний, Гетьман характеризуються високою врожайністю, а Прип’ятський зайняв перше місце в державному сортовипробуванні по стійкості на фузаріозному фоні.
Інститут агропромислового виробництва пропагує впровадження на Поліссі перспективної культури – озимого тритикале. Разом з Інститутом землеробства та Миронівським інститутом пшениць імені В. М. Ремесла вивели і районували такі високоврожайні сорти тритикале, як Тандем, Поліський 7, Поліський кормовий. Досить перспективним визнано сорт озимого тритикале Ратне.
Співробітники відділу рільництва, а пізніше – лабораторії землеробства розробили раціональну систему обробітку грунту під основні сільськогосподарські культури, заклали основи побудови сівозміни для Західного Полісся і Лісостепу, удосконалили технологію вирощування льону-довгунця, довели ефективність використання сидератів замість органічних добрив, удосконалили грунтозахисну систему землеробства.
Науковці лабораторії агрохімії провели серйозну роботу по дослідженню грунтів, визначили їх родючість і рівень кислотності, розробили і впровадили систему удобрення сільськогосподарських культур в сівозмінах Полісся і Західного Лісостепу. Довготривалий стаціонарний дослід (з 1966 року) з питань вивчення систем удобрення на дерново-підзолистих супіщаних грунтах Західного Полісся сертифікувала Англія і його включили у сітку стаціонарних дослідів Європи із занесенням в Єврокаталог.
У галузі кормовиробництва співробітники інституту провели дослідження не лише по підвищенню продуктивності заплавних лук, створенню високопродуктивних багатоукісних травостоїв, пасовищ і сінокосів на торфових і мінеральних грунтах, а й в польовому кормовиробництві. Розроблені і впроваджуються у виробництво новітні ресурсозберігаючі технології.
У галузі картоплярства зусилля вчених спершу були спрямовані на розробку та впровадження основних агротехнічних прийомів вирощування високих та стійких урожаїв картоплі, а пізніше – технологій виробництва насінної картоплі. В інституті розроблено перспективну машинну технологію виробництва цукрових буряків.
Волинська аграрна наука не стоїть осторонь назрілих проблем льонарства. Відновлено лабораторію насінництва і технології вирощування льону-довгунця.
В інституті створено і функціонує п’ятнадцять наукових підрозділів, а над виконаннями державних програм працюють 49 наукових співробітників, серед яких один доктор і десять кандидатів сільськогосподарських наук. Наукові підрозділи інституту співпрацюють з головним та галузевими інститутами системи Української аграрної академії наук. Волинській агарній установі підпорядковані три дослідних і десять базових господарств, в яких освоюються інноваційні проекти. Здійснюємо маркетингову та інноваційно-провайдингову діяльність. Минулоріч на основі договорів впроваджувалось 28 наукових розробок інституту у базових господарствах.
У рамках міжнародної програми Волинський інститут АПВ співпрацює з Буйським хімічним заводом (Росія) з питань розробки та впровадження комплексних водорозчинних добрив “Акваріни”. Проводиться екологічне випробування різних видів люпину селекції Білоруського науково-дослідного інституту землеробства з метою виявлення кращих сортозразків, пристосованих до умов Волині. Співробітництво здійснюється також через участь науковців у міжнародних конференціях із питань сільськогосподарського дорадництва та транскордонної співпраці в рамках “Єврорегіону Буг”.