Як відроджується «медицина підприємств» і хто в цьому найбільш зацікавлений...
Як відроджується «медицина підприємств» і хто в цьому найбільш зацікавлений.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
Приватизація, зміна власності практично знищили здоровпункти, медичні амбулаторії на заводах області. Проте сьогодні маємо й інші приклади, коли працедавці вкладають кошти в медичне обслуговування персоналу. І це — не благодійність, а економічний розрахунок. На Луцькому підшипниковому заводі взяли за основу досвід підприємств корпорації “SCF”, в угоді з колективом є рядки про те, що фірма створює належні умови для роботи і відповідає за здоров’я працівників. З 1999 року колектив заводу обслуговувало приватне медичне підприємство “Здоров’я народу”. У 2003 році на його базі було створене ТзОВ “Континіум медікус”, яке, окрім ВАТ “ЛПЗ”, надає медичні послуги і працівникам підприємств групи компаній “Континіум”, відповідає за здоров’я понад 4500 працюючих. На перший погляд, звичайна заводська медична амбулаторія, якій за рівнем оснащення і умов до Швеції ще далеко, але де є все найнеобхідніше для проведення обстежень і надання первинної медичної допомоги. За словами головного лікаря ТзОВ “Континіум медікус” Михайла Андрусіва на сто працюючих у них припадає за рік 428 оглядів, тобто здоров’я кожного працівника під контролем лікарів. У цехах Луцького підшипникового заводу звикли до того, що медики можуть зробити зауваження, нагадати робітнику про використання захисного крему для профілактики шкірних захворювань, простежити, чи дотримані всі заходи безпеки на виробництві. Особливий контроль над тими, хто страждає від підвищення артеріального тиску, адже 40 відсотків усіх випадків захворювань серед працівників пов’язано із серцево-судинними недугами. Ще одна форма роботи — лекції про здорове харчування, правильний спосіб життя. – Дуже важливо переламати психологію людей, змусити їх турбуватися про власне здоров’я, регулярно проходити обстеження, щоб не допускати загострень, втрати працездатності. Ми укладаємо договір з медичним підприємством, виділяємо кошти на утримання амбулаторії, на профілактичні заходи, а відтак хочемо мати віддачу — нести менше витрат, пов’язаних із захворюванням працівників,— каже радник генерального директора ВАТ “Луцький підшипниковий завод” Юрій Сивенко. Поділяє цю точку зору й директор департаменту управління персоналом ГК “Континіум” Іван Синяков, який наголосив, що в компанії хочуть бачити “працездатних, професійних і лояльних працівників”. На підприємствах затверджено графік проходження безкоштовних медичних обстежень, щорічно проводиться щеплення працюючих від грипу, гепатиту В, виділяються кошти на придбання вакцин, обладнання, найнеобхідніших ліків. – Добре, що в нас є медична амбулаторія, тиск міряють, обстежують. Але коли притисне хвороба, все одно доводиться їхати в міську поліклініку за “лікарняним”. Як згадаєш, що доведеться там через день стояти в черзі, “продовжувати листок”, то легше вже хворіти на робочому місці,— поділилася одна з робітниць. Говорив про цю проблему, а відтак і про необхідність забезпечення рівних прав у діяльності медичних підприємств різних форм власності й головний лікар “Континіум медікус” Михайло Андрусів. На державному, законодавчому рівнях мають відбутися зміни в стратегії охорони здоров’я, щоб медицина підприємств могла відповідати сучасним вимогам, потребам людей.
