Окремо стоять продукти «для радості». Шоколадки-зефірки іноді мусово вживати, бо ж як без них?
«Мам, купи чогось смачненького!»: цукерково-чипсова підступність
— Чого саме? — Ну чипсів ти все одно не купиш. Хоч пряничків, але шоколадних
Коли чую такі прохання від своїх дітей, згадую, як хотілося солодощів, коли сама була малою. За цукерку готова була віддати все. Друзі, які приходили до батьків із гостинцем від зайчика, здавалися мало що не святими людьми, а та єдина, незвична на колір і прохолодна на дотик мандаринка у новорічному цукерковому подарунку — справжнім блаженством. Про нинішні чипси-сухарики-колу-бургери моє покоління ще не чуло, а теперішнє має того «добра» стільки, що б’є на сполох сама Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Як вам таке формулювання проблеми: «Жодна країна світу не може забезпечити дітям здорове виховання та чисте довкілля»? Серед факторів ризику — шкідлива реклама продуктів швидкого приготування. Її стали тепер називати «хижим маркетингом». Біда ще й у тому, що, якщо ми, батьки, «приберемо» з перегляду телерекламу, наші доньки й сини натраплять на неї у соцмережах. Звіт 2019 року свідчить, що близько 2,3 мільярда дітей і дорослих на планеті мають зайву вагу, і проблема глибшає. Як діяти?
Невтомно пояснювати. Як на мене, мудру пораду в цьому сенсі дає психотерапевтка Світлана Ройз. Вона радить розповідати нашим чадам, охочим до фастфуду, про їжу, що резонує і що закликає. Ота «заклична» манить нас із рекламних плакатів та екранів ґаджетів. Її спокусливість посилюється, коли ми на неї дивимося, вбираємо її запах. Такі страви зваблюють статусністю (всі мої ровесники це споживають), красивою назвою й апетитним виглядом. А от їжа, що резонує, відповідає давнім традиціям людського харчування (ще з печерних часів). Вона проста, одноманітна. І виникає перед очима, як каже Ройз, якщо ми поставимо собі питання: «Що зараз корисно для мого тіла?».
Окремо стоять продукти «для радості». Шоколадки-зефірки іноді мусово вживати, бо ж як без них?
Цю теорію, й гадати не треба, наші діти сприймуть не одразу. Але, якщо розкажемо, що потрібно нашому організму (жири, білки, вуглеводи), для чого це, як воно засвоюється або чим шкодить, то це допоможе хлопчикам і дівчаткам почати усвідомлювати важливе. Усе відкладається рано чи пізно. А щоб не було аж такого стресу, можна домовитися раз у кілька місяців ходити в кафе на «закличний» фастфуд. Окремо стоять продукти «для радості». Шоколадки-зефірки іноді мусово вживати, бо ж як без них?
Маєте свій цікавий досвід — діліться. Зворотний зв’язок за допомогою електронних адрес: [email protected] або ж [email protected]. Також є поштова — м. Луцьк, просп. Волі, 13.
