Нинішній середньовічний фестиваль у замку Любарта відрізнявся від попередніх широкою географією причетних до нього. Меч замку Любарта, що його традиційно вручають переможцеві, було виготовлено у Хмельницьку, дістався він лицареві з Варшави. Влаштував IV міжнародний фестиваль середньовічної культури „Меч Луцького замку” клуб історичної реконструкції „Срібний вовк” зі Львова. Окрім українських, організатори запросили до участі у дійстві членів клубів з Польщі, Росії та Білорусі. А от лучан, фактичних господарів замку, організатори за малим винятком допустили до свята лише в якості глядачів. З цього приводу пристрасті вирували задовго до початку дійства. Про підвищення вимог до костюмів і обладунків „Срібний вовк” попереджав заздалегідь. На інтернетсайті організаторів значилося – середньовічний костюм повинен бути пошитий вручну відповідно до епохи і країни, виключалися усі сучасні деталі, синтетика; колір і якість тканини мали відповідати обраному соціальному статусові. Найважче було зі зброєю і обладунками – враховувалася територіальна цілісність і відповідність епосі. Елементи, які були розкидані у часі до ста років, нещадно бракувалися. Ми підвищили рівень підготовки, підтвердила голова комітету фестивалю і клубу історичної реконструкції “Срібний вовк” Іванна Євсєєва. – Підходить одяг і обладунки ймовірного учасника фестивалю чи ні, визначала спеціальна комісія. Для цього із заявкою ми вимагали фото. Із тих, хто мав бажання взяти участь у фестивалі, пройшли п’ятдесят людей, а сотні ми мусили відмовити. Лучани відзначилися надзвичайно низьким рівнем підготовки, і не їм жалітися на цю ситуацію. Вони мають усі вигоди замкові, в якому вони займаються, заздрить уся Україна. Якби допуск був простіший, було б більше і глядачів, і учасників, має свою думку голова луцького лицарського клубу „Святий Грааль” Віталій Іщук. – Як на мене, то це просто упереджене ставлення до лучан. Такий суворий допуск не виправданий, адже не усі в змозі знайти певні матеріали. У Луцьку, наприклад, вдень з вогнем не знайдеш тієї ж шкіри для підошви, ще чогось. Але ж ніхто не планував виходити на поле бою у кросівках... Натомість учасники дійства почувалися комфортно і схоже, не переймалися ані малою кількістю їх самих, ані глядачів. Хлопцілицарі із брестської командорії „Орден північного храму” (Білорусь) і російського клубу „Берн” (Москва) відзначали душевність фестивалю. Лишень зазначали, що окрім бугуртів і боїв варто було б організувати середньовічний банкет посеред замку, щоб глядачі побачили, як відпочивають лицарі. Вперше український фестиваль відвідали польські лицарі з клубу „Milites Alrau ae” (Варшава). Поки поляк Міхал на неабиякий подив публіки цитував Шевченка в оригіналі, лицар Бартош Мусялович боровся за меч Луцького замку і таки здобув його. Я не найсильніший лицар у Польщі, розповідав він із трофеєм у руках. – У нас велика конкуренція нараховується 160 клубів. Сюди я приїхав не перемагати, а битися. Мої сьогоднішні суперники – білорус і українець — дуже хороші фехтувальники. До того ж, першого дня я пошкодив руку, мої обладунки важать 42 кілограми, було нелегко. Чому переміг – та це просто щастя! Щоправда, були й такі, котрі проігнорували свій недопуск на фестиваль і здобували перемогу разом зі всіма. Керівник київського клубу військовоісторичної реконструкції „Росичі” Росланд 30річний лицар з 13річним досвідом боротьби попри те, що його обладунки забракували організатори, виявився найсильнішим в обороні мосту. Натомість керівник одного з підрозділів клубу „Тевтонський орден” (Київ) Олександр назвав вимоги організаторів доволі демократичними – на фестиваль „Карела”, який традиційно відбувається у СанктПетербурзі, із 250 українських заявок до участі прийняли лише сім, елементи обладунків яких відстають один від одного у часі менше, аніж на півстоліття. Тож розвиватися є куди. Глядачів неабияк потішили білоруський середньовічний ансамбль „Літуус”, східні танцівниці з Києва і Харкова (харків’янку, зрештою, й обрали найпрекраснішою дамою), і середньовічний футбол, у якому перемогу здобули глядачі. Найкращі костюми виявилися у росіян і білорусів. Наступного, ювілейного п’ятого фестивалю „Меч Луцького замку” вимоги до учасників будуть такими ж, як і цьогоріч. Тобто лучани мають шанс підготуватися до нього належно. Поки що вони готують своє лицарське свято у замку, на яке, заявили, потраплять усі, недопущені у липні також. Як би там не було, виграє від цього лише місцевий глядач, бо ж середньовічні фестивалі і турніри у замку Любарта – неабияка подія для Луцька, яка навряд чи колись набридне глядачам.
