Чи читають керівники деяких медичних установ у Луцьку важливі урядові документи?..
Чи читають керівники деяких медичних установ у Луцьку важливі урядові документи?
А головне — чи виконують їх? 28 червня 1997 року Кабінет Міністрів прийняв постанову № 695 «Про гарантії компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва», якою визначено збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання, плату вартості проїзду працівників до навчального закладу і виплату добових за кожний день перебування у дорозі та відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житла. У 2005 році на курсах підвищення кваліфікації були і лікарі Луцької дитячої поліклініки. Одним виплатили все, як належить, а іншим, що «витряс пан з кожуха». Прізвища не називаємо, бо справа не в особах, а у факті грубого порушення закону — належних виплат так і не зробили. А коли про біди потерпілих дізнались відповідні органи, то в поліклініці навіть зробили «перерозрахунок»: робите шухер, то заберемо ще більше — і відрахували ПДВ... Тоді стали поодинці викликати «на килим», погрожувати і проводити так зване розслідування: — Хто-хто посмів замахнутись на керівництво від самого Гіппократа? Порушення постанови Кабміну зафіксувала Територіальна державна інспекція праці в області. У зв’язку з цим головному лікарю Луцької міської поліклініки С.Н.Бахолдіній було внесено припис, яким зобов’язано до 18.03.2006 року вжити заходів щодо усунення порушень, але віз і досі там — припис не виконано. Правда, у відписці прокуратурі міста Луцька є цікава тирада, яка оформлена таким чином: «Кошторисом видатків та витрат на 2005 рік, затвердженим начальником управління охорони здоров’я ЛМВК 19.01.2005 р., кошти на оплату відряджувальних не передбачались». А чому? Чия вина? Нічого страшного, передбачте і виплатіть у 2006 році, якщо перепрацювались і позабули в минулому. Виникає перше запитання: «Чи має право головний лікар не виконувати постанову Кабінету Міністрів?». І друге: «Чи є орган в нашій державі, який може захистити лікарів від місцевих князьків?..». Петро ВЕРЕМЧУК.
