Прийняли законопроєкт щодо інституту старост: «плюси» й «мінуси» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.63 € 33.37
Прийняли законопроєкт щодо інституту старост: «плюси» й «мінуси»

Керівна посада передбачає справжні повноваження, а не дрібні.

Фото bilohorodka.org.ua.

Прийняли законопроєкт щодо інституту старост: «плюси» й «мінуси»

Його першочергова мета – удосконалення правового регулювання інституту старост

Днями, на позачерговомузасіданні, парламентарі прийняли проєкт Закону «Про внесеннязмін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (законопроєкт №4535). «За» проголосували 239 народних депутати України, інформує Волинське регіональне відділення Асоціації міст України.

Його першочергова мета – удосконалення правового регулювання інституту старост задля подальшого його розвитку. Але в Асоціації міст України зазначають, що аналіз прийнятого після доопрацювання тексту дає великі підстави сумніватися, що законопроєкт повністю досягне своєї мети, а саме,надасть поштовх для розвитку інституту старост. Окрім того, «під вивіскою» законопроєкту №4535 ухвалили норми, які зовсім не пов’язані з місцевим самоврядування, а саме – зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України». В АМУ наголошують, що так центральна влада знехтувала місцевим самоврядуванням, заполітизувавши технічний законопроєкт.

В АМУ наголошують, що інститут старост нерозривно пов'язаний із системою місцевого самоврядування, організацією діяльності сільського, селищного, міського голови та відповідної місцевої ради, інтересами членів громади і врешті-решт має ґрунтуватися на положеннях Європейської Хартії місцевого самоврядування.

Щодо «плюсів», то АМУ вважає, що рішення про непідтримку ускладнення процедури припинення повноважень старости та запровадження імперативної норми про перезатвердження старост, які вже затверджені на ці посади, є виваженим та правильним. Варто відзначити, що законодавець поступово перетворив статус посади старости з представника безпосередньо населеного пункту на представника органу місцевого самоврядування на відповідній території. Посада старости стане більш адміністративною та професійною, адже наділення старост новими та додатковими функціями вимагає зміну підбору кандидатур, які мають бути більш професійними, ніж представницькими. Також позитивним є те, що прибирається сам конфлікт представництва, оскільки старости вже не будуть конкурувати щодо представницьких функцій з депутатами місцевих рад та сільськими, селищними, міськими головами. 

Варто відзначити, що законодавець поступово перетворив статус посади старости з представника безпосередньо населеного пункту на представника органу місцевого самоврядування на відповідній території. 

Водночас АМУ наголошує, що законопроєкт містить низку неоднозначних та негативних норм. Так, неоднозначною нормою є процедура затвердження кандидатур на посади старост, яка є занадто складною в частині проведення консультацій з членами територіальної громади (чи її частини). АМУ вважає, що на практиці буде досить важко реалізувати положення про громадські обговорення та визначити відсоток громадян, які підтримали запропоновану кандидатуру. Також це є спотвореною формою прямих виборів і не вписується у загальну тенденцію трансформації посади старости та перетворення її на більш професійну. 

АМУ вважає, що на практиці буде досить важко реалізувати положення про громадські обговорення та визначити відсоток громадян, які підтримали запропоновану кандидатуру.

Негативним нововведенням АМУ вважає імперативне зобов'язання для місцевого самоврядування протягом трьох місяців утворити старостинські округи. Така норма не відповідає як конституційним принципам місцевого самоврядування, так і принципам місцевого самоврядування, що закладені в Європейській хартії місцевого самоврядування. 

Читайте також: Жителі села на Ковельщині просять зберегти їхню школу

Фактично це узурпація державою власних повноважень місцевого самоврядування без права територіальній громаді самій визначитися з питанням: чи потрібно громаді старостинські округи, чи можливий інший підхід до забезпечення представництва громадян в органах місцевого самоврядування та управління своєю територією.