Як відомо, нашу газету читають не тільки передплатники і ті, хто купує її вроздріб, а й відвідувачі Інтернет-сайту www.volyn.com.ua. Один з читачів, який залишив свій відгук під ніком Семен, відгукнувся на публікацію Олександра Нагорного “Підпільний автозавод у Луцьку”...
Як відомо, нашу газету читають не тільки передплатники і ті, хто купує її вроздріб, а й відвідувачі Інтернет-сайту www.volyn.com.ua. Один з читачів, який залишив свій відгук під ніком Семен, відгукнувся на публікацію Олександра Нагорного “Підпільний автозавод у Луцьку”.
Усі, крім автора цієї статті, знають, що ті автомобілі не збирають з будь-яких запчастин, а з оригінальних. Тобто спочатку ці автомобілі підганяють під польський кордон, розбирають на запчастини, ну а вже потім, всіма правдами-неправдами, ці запчастини ввозяться в Україну. Це називається «поагрегатне розмитнення»... У тому ж Луцьку, та й по всій Україні, з тих запчастин знову збирають нормальні автомобілі. І я цього абсолютно не засуджую, бо з нашими “драконівськими” законами і податками іншого варіанту поставити на документи такі автомобілі немає! Наскільки я знаю, з нашими мізерними зарплатами в нас в Україні найдорожчі автомобілі в світі! Таке враження, що наші політики так і хочуть, щоб все було як при «союзі»: ніхто, крім начальства, серед простих людей на автомобілях їздити не має права. А якщо якийсь робітник зі своєю зарплатою і зможе собі дозволити автомобіль, то тільки убогий «Жигульонок» або «Таврію». Хто не згідний, порахуйте, скільки років у нас в Україні в середньому потрібно збирати гроші робітнику навіть на вітчизняний новенький автомобіль, не кажучи про якусь трохи комфортнішу і безпечнішу іномарку, причому, враховуючи те, що ще потрібно їсти і пити...
