«Діти, які проросли в небо країни»: у пам`ять про Данила Дідіка Океан Ельзи та alyona alyona заспівали пісню

Прем’єра в День захисту дітей – це нагадування, що, перш за все, діти потребують захисту від вчинків дорослих, від їх безвідповідальних та жорстоких рішень.

Головними героями стали діти від 8 до 13 років, які проживають там.

Слова: Сергій Жадан, Альона Савраненко

Музика: Святослав Вакарчук

Виконання: Океан Ельзи feat. alyona alyona

Дітям України. Пам`яті Данила Дідіка присвячується.

ПРО ПІСНЮ:

Процес роботи над піснею був настільки інтенсивним, що виникла ідея записати і випустити одночасно дві версії пісні Океану: оригінальну версію ОЕ та стилістично іншу версію від alyona alyona. Обидві версії вийшли на стрімінгових платформах 1 червня. А відео Океану Ельзи та лірік відео alyona alyona – на YouTube-каналах музикантів відповідно. Відео до пісні знято на початку травня у місті Лисичанськ на сході України. Головними героями стали діти від 8 до 13 років, які проживають там.

Скільки печалей і скільки морок,

і ти вже не можеш ступити крок,

і вже зупиняєш серце, рахуючи втрати.

І так нам бракує добрих вістей в країні,

в якій так багато дітей знають

як варто жити й за що помирати.

Та клітка для птаха така тісна

і легко дається нам кожна весна,

і час обривається вранці відлунням прибою.

По нас залишаються радість і сміх.

Любити – це значить бути для всіх.

Вірити – значить уміти вести за собою.

Знову горять, горять мости і зводяться стіни,

але тримають нам горішні основи діти,

які, які проросли в небо країни,

діти, що стали нам продовженням мови.

Країна, яка не тримає зла.

Країна, яка тут завжди була.

Країна, в яку повертають дощі,

Про яку так легко писати вірші.

Країна – більше за будь-яке зло.

Любити її за те, що було.

Любити кожне з її світань.

В мене лишається пару питань.

Що нас тримає тут взагалі.

Нас тут так мало на цій землі.

Нам так щедро світять зірки.

Це діти вертаються від ріки.

Діти вертають в свої доми.

Це ми тут лишаємось жити, це ми.

І повен дім голосів і гостей.

Дихає тихо країна дітей.

Знову горять, горять мости і зводяться стіни,

але тримають нам горішні основи діти,

які, які проросли в небо країни,

діти, що стали нам продовженням мови.

(текст – alyona alyona):

Та скільки ж всього треба пережити їм,

Щоб блукаючи по світу вони скрізь були своїми.

І якими бути треба, щоб навколо розуміли

Чому в вухах є шум, чому чорне вже не біле

І вогонь у серцях вогонь у очах вогонь

За вікном вогонь Все чуже навколо свого

І скільки в небі журавлів шукає прихистку весною

Скільки душ восени вони забрали із собою в небуття

Що то є життя, в чому його кошт

Більше сльози не течуть просто очі залив дощ

Він може змиє бруд сухий, змиє попіл до кінця

Але не змиє слід історії з молодого лиця.

Читайте також: Сашко Положинський написав пісню в пам`ять про Даню Дідіка