СІМЕЙНА ШКОЛА ЗДОРОВ’Я

За її правилами виховують своїх трьох діток Ілона та Вадим Литвишки, яких можна назвати луцькими Нікітіними.


Галина СВІТЛІКОВСЬКА



Книгу відомих російських новаторів Нікітіних, які на власних дітях випробували свою оригінальну методику виховання здорових і щасливих нащадків, Ілоні подарував свекор, коли вона повернулася з пологового будинку. Молоду маму, яка над усе берегла свою крихітку (після операції — кесаревого розтину — навіть від знеболювання відмовилась, аби донечка з молоком не одержала «порцію хімії»), така література дуже цікавила. Про систему оздоровлення Малахова Ілона довідалася від мами, яка на той час захворіла і шукала для себе порятунку. Потім потрапили до рук книги Норбекова. І з усього молоді батьки намагалися взяти раціональне зерно.
Який результат? А він очевидний — трійко красивих, веселих, доброзичливих і комунікабельних діток. Дім, повний сміху, руху, позитивної енергії, в якому кожен почувається розкуто, незважаючи на присутність чужих людей. Тут просторо, можна кататися на самокаті, стрибати на гумовій кулі, танцювати. Відчувається, що облаштовуючи житло, батьки керувалися інтересами своїх синів і доньки. Кажуть, діти самі вирішували, які шпалери вибрати, як меблі поставити. І навіть з думкою трирічного Дані рахувалися.
Долівка холодна, тож нам пропонують капці. Діти ж усі бігають босоніж. Кажуть, що загартовані. Найстарша — одинадцятирічна Дашенька — згадує, що її мама навіть на сніг босою випускала взимку. Правда, тільки тоді, коли сусідів не було поруч, щоб не дивувалися і не лякалися.
— Більше шкодить, коли дітей кутають, тоді найменший перепад температури — і вже застуда. Я помітила це на маленькій Даші, коли якось занадто тепло одягла її. З того часу ми більше любимо холод, обливаємось холодною водою. Навіть коли в сезон грипу в когось і підніметься температура, то лікуємось не таблетками, а обливанням, — розповідає Ілона, абсолютно не реагуючи на те, що маленький Даня уже встиг роздягнутися, як на пляжі.
Свій підхід тут і до харчування. Задуматися над цією проблемою змусила знову ж таки Даша, яка немовлям дуже страждала від діатезу. Лікарі відмахувалися, мовляв, тепер у більшості малюків алергія. Але батьки не хотіли ризикувати, знаючи, скільки дітей через начебто безневинний діатез потім мають алергічні бронхіти і навіть астму. Тому почали діяти. Самотужки намагалися виявити продукти, яких не сприймав організм Даші. Виявилося, що це — картопля і пиріжки. Тоді й Ілона з Вадимом виключили їх з свого меню.
Лікаря, спеціаліста з іридодіагностики, яка допомогла Даші позбутися алергії, досі в цій сім’ї згадують з вдячністю, підтримують зв’язки, хоча та й живе тепер у Києві. Лікар Світлана Мельник підібрала трави, вітаміни, препарати на основі мінералів — і через два місяці з хворобою справилися. Однак Ілона Борисівна з того часу стежить, аби діти їли здорову їжу, а не чіпси, морозиво чи інші продукти, які корисними не назвеш.
— Антон у нас майже вегетаріанець, не любить м’ясо і рибу. І ніхто його не змушує це їсти. Тут у нас повна демократія. Кожен їсть те, що хоче «на вимогу». Якщо не зголоднів — то за стіл ніхто силоміць не саджає. Хочеш — їж одні яблука, — навперебій розповідають Литвишки, пригощаючи нас чаєм.
Діти балакучі, розкуті, не обділені талантами. Даша показує призи, які здобула на конкурсах, фестивалях сучасного танцю. Ходить в танцювальний колектив «Міраж», що в Луцькому Палаці учнівської молоді, відвідує музичну школу і заняття з малювання. Першокласник Антон закінчив «Маленьку школу», студію «Світлинку», теж вчиться грати, танцює. І навіть трирічний Даня вже встиг випробувати сили в «Світлинці», школі, яка розвиває творчі здібності найменших.
А ще усі троє юних Литвишків із задоволенням відвідують разом із батьками оздоровчі курси. Іноді навіть виїжджають в інші міста, де проводять заняття викладачі Харківської академії самовідновлення людини, відомої, як академія Норбекова. Наприклад, були на курсах у Судаку, також на одній з баз відпочинку Тернопільщини. Ілоні Борисівні «сімейні курси» подобаються найбільше, бо там «вчать жити в мирі з собою», правильно будувати стосунки з дітьми, в подружньому житті. І Вадим — глава сім’ї — ділова людина, власник підприємства, безперечно, зайнятий чоловік, знаходить час для таких занять.
Вони обоє народилися під знаком Рака, їх однаково кличуть по батькові, і в усьому іншому: в поглядах на життя, виборі пріоритетів, цінностей — теж схожі. Вадим каже, що остаточно повірив в ефективність методики Норбекова, коли після кількох занять на курсах зміг покинути палити. Досі це ніяк не вдавалося, хоч багато разів намагався. А тут — як відрізало. Навчився керувати своїм організмом, швидко знімати біль, температуру.
— А знаєте, чому ми такі непосидющі? Бо в нас багато енергії. Це тому, що ми навчилися правильно дихати, — доповнює Даша тата. — Я люблю робити різні вправи. А от входити в образ молодості і здоров’я, як це роблять на курсах дорослі, мені не вдається.
Ну, а мама Ілона дає рецепт, як втихомирити надміру енергійних пустунів. Головне — не підвищувати голос, не сварити. Треба змусити себе сісти, усміхнутися і «тримати усмішку на обличчі» доти, поки діти не звернуть увагу. Дуже швидко вони й собі почнуть усміхатися, заспокояться, настрояться на мамину хвилю.
Таблеток і уколів у цій сім’ї не визнають. Діти навіть перепитували, що воно таке, порівнювали з аптечними вітамінами, які іноді, особливо напровесні, батьки їм купують. Але окрім фізичного здоров’я, переконані Вадим та Ілона, треба дбати й про духовне здоров’я, вчити дітей вірити у свої сили, і просто — виховувати власним прикладом.
— Гріх — недооцінювати себе. Люди йдуть до лікарень, навіть не намагаючись щось поліпшити, змінити у собі самотужки. А тим часом, працюючи над собою, можна позбутися недуг, навчитися жити «без тараканів у голові», без негативних емоцій, страху, відчуваючи себе щасливими людьми, — стверджують Литвишки.