ТАКОЇ ПОСІВНОЇ У НАС ЩЕ НЕ БУЛО

Посівна кампанія, яка за всіма законами аграрної науки мала б розпочатися 5 вересня і вже перебувати на завершальній стадії, цьогоріч стала винятковою, адже станом на 10 жовтня на Волині засіяно лише трохи більше половини площ до намірів. Але й ці показники можна вважати приблизними, бо вони включають в себе і площі одноосібних господарів, які точно обрахувати дуже важко. Чому ж склалась така ситуація?

Олена ДУДКЕВИЧ

За словами першого заступника голови облдержадміністрації Віталія Заремби, цьогоріч увесь комплекс осінньо-польових робіт розпочався із запізненням через погодно-кліматичні умови, що склалися у серпні. Затяжні проливні дощі не тільки ускладнили жнива, а й підтопили значну частину площ, особливо у поліських районах. У деяких з них ще й досі є необмолочені зернові, бо комбайни так і не можуть працювати на підтоплених територіях. Не можна на цих землях і сіяти, бо хоч вода спала, лишився мул, і техніка грузне. Фізична стиглість кукурудзи та цукрових буряків, які найчастіше стають попередниками для озимини, не дозволяла розпочинати збір врожаю цих культур вчасно. От і вийшло, що спізнились на 10-12 днів.
Окрім природних катаклізмів, аграріям у нинішньому році дуже сутужно через недостатнє матеріально-технічне і фінансове забезпечення. По бюджетах господарств суттєво вдарив недобір врожаю зернових, які б могли перетворитись в обігові кошти. До прикладу, за словами начальника управління агропромислового розвитку Любешівської райдержадміністрації Ігоря Видерка, збитки від підтоплення по всіх категоріях господарств в районі становлять 52 (!) мільйони гривень. Крім того, фінансові надходження в область по державних програмах, які були передбачені, востаннє були у червні. Тому й вийшло, що перед цьогорічною посівною селянин опинився голий і босий. За таких обставин взяти кредити теж виявилось складно, адже держава не тільки не хоче брати на себе страхування ризиків, а й не виділяє коштів на відшкодування відсотків по цих кредитах.
Вийти з цієї складної ситуації без серйозної підтримки держави буде дуже складно. Поки що якось зарадити біді намагаються на місцевому рівні. У поліських районах тугіше затягують паски і перекроюють районні бюджети, щоб вишукати кілька тисяч на часткове відшкодування збитків людям. Депутати обласної ради зголосились з резервного фонду виділити мільйон гривень на відшкодування збитків внаслідок підтоплення приватним виробникам Полісся. Понад тисячу тонн насіння надійшло з державного резервного насіннєвого фонду. Однак поліські аграрії скаржаться, що це – переважно насіння пшениці, а їм потрібне жито, адже саме ця культура є домінуючою в поліських районах. А житу, яке вдалось зібрати, бракує кондиційності і сіяти ним не можна. Керівництво аграрного відомства на державному рівні реальної підтримки поки що не пропонує, щоправда обіцяє: коли почнуть надходити кошти по державних програмах, Волинь отримає їх позачергово.
Шкода тільки, що усі терміни для проведення посівної кампанії проходять. І хоч волинські хлібороби спочатку мали намір посіяти 170 тисяч гектарів озимини, навряд чи їм вдасться цього досягнути, а в окремих поліських районах площі під посів у порівнянні з минулим роком скорочуються на відсотків 40-50. Оптимісти кажуть: ще не все втрачено, навесні можна буде надолужити яриною, іншими культурами, але ж ніхто не дасть гарантії, що весна не принесе нових погодних сюрпризів, а за зиму господарства фінансово зміцніють.
Продавати зерно врожаю-2006 селяни не поспішають. Надто дорого воно обійшлося їм в цьому році. А зважаючи на те, що стабільної ціни на ринку зерна не спостерігається, адже дві державні структури, які покликані проводити закупівлю збіжжя, пропонують аж надто різну ціну (Аграрний фонд – 776 гривень за тонну пшениці третього класу, Держрезерв – 850 гривень), виробники сподіваються, що незабаром вона іще виросте, тож і тримають хліб в коморах.