Курси НБУ $ 44.26 € 51.33
ВЛАДИКОВІ СОНЕЧКА ВСМІХАЮТЬСЯ

Волинь-нова

ВЛАДИКОВІ СОНЕЧКА ВСМІХАЮТЬСЯ

Батьки хворого хлопчика не втрачають надії на одужання...

Батьки хворого хлопчика не втрачають надії на одужання.
У Владика великі зелені очі й непосидюча натура. Він метикуватий не за роками і надзвичайно допитливий. Оті великі очиська недовірливо пильнували за нами, аж поки хлопчик не впевнився, що ми не лікарі й не зробимо йому боляче. Страждань, які випали на долю маленької людини, було аж надто багато. У Владика Семенюка з Маневич страшна хвороба - екстрофія сечового міхура, яка не дає йому відчувати себе повноцінно, заважає вчитися, гратися, жити... Він хоче бути як усі діти, і увесь зміст отого „як усі” вкладає в єдине бажання - бути здоровим


Ольга ГЕМБІК



Ми не лікарі, тож Владик посувається ближче і намагається заприятелювати з нами. Він так легко йде на контакт, що й не скажеш, що дитина, яка смакує тістечком у дитячому кафе, насправді дуже хвора.
- У мене дуже легко проходила вагітність, - каже мама Владика, 25-річна Олена Семенюк. – За два дні до пологів я ще їздила велосипедом до лісу по ягоди... А 26 липня 2000 року народився Владик.
Олена мовчки помішує ложечкою цукор в чаї, знову переживаючи тривожні хвилини у пологовому відділенні. Вона пригадує пополотнілу акушерку і ще незрозумілі тоді слова лікаря: „Тримайтеся, мамо!”. А далі – тривожне очікування першого побачення з дитиною. Швидше материнським серцем відчула, що з немовлям щось не так, але й кілька років по тому ще не здогадувалася, скільки кіл пекла разом із сином їм доведеться пройти.
...Владик посувається ближче до тата – 30-річного Миколи, показує багатоповерховий будинок, що його намалював звичайною кульковою ручкою. У рідних Маневичах таких багатоповерхівок немає, то все київські. Про Київ у Владика не надто приємні спогади, але сонечко над багатоповерхівкою щиро всміхається. На малюнках першокласника сміються не лише сонечка: застигли в усмішці дерева, хмаринки й квіти. Дитині притаманне особливе сприйняття навколишнього світу, в якому немає місця для страждань – усюди лише усмішки.
- Він у мене такий, - голубить сина Олена. – Знаєте, одразу в лікарні мені ненав’язливо натякнули, що таких діток, як Владик, присипляють... Бо все одно він буцімто проживе лише кілька днів і крапка. Я вирішила боротися.
Хлопчик народився із несформованим сечовим міхуром, без статевих органів... У дев’ять місяців хлопчика вперше прооперували у столиці. Професора Українського науково-дослідного інституту урології та нефрології Данила Сеймівського мама наздогнала на сходах. Після семи годин складної операції він не мав сили розмовляти, сказав лишень, що усе пройшло нормально. Сина Олені з Миколою віддали лишень через п’ять діб – маленькому пацієнтові пошкодили судину, розпочалася сильна кровотеча. І зараз, набігавшись у дворі, Владик часом накульгує на одну ногу. Але як виявилося, ця операція була найвдалішою, після неї сечу хлопчик тримав рекордний для нього час – півгодини.
Відтоді Владика щороку возять на операції у столицю. Щоразу він тяжко виходить із наркозу – по кілька днів нічого не їсть, лежить під крапельницею. За п’ять операцій Владикові сформували мініатюрний сечовий міхур, сечовивідні канали, уретру. Хлопчик постійно лікується – на його кільканадцять разів розпореному животі погано зростаються шви, утворюються свищі й постійно тривають запальні процеси. Нирки у малого уже з каменями. Лікарі казали мамі, що дитина за рік випиває стільки антибіотиків, скільки доросла людина за десятиліття. Але вибору поки немає.
- За кордоном, наприклад, у Швейцарії усе лікування склалося б в одну семигодинну операцію, її вартість 50 тисяч доларів, а таких грошей у нас немає, - каже Олена і не приховує, що все ж сподівається на диво.
Уся їхня родина працює на лікування хлопчика – щороку везуть до Києва по тисячі доларів. Це складені докупи Владикова пенсія, батькові заробітки, мамина зарплата, бабині-дідові продані свині.
Владик постійно у памперсах. Щоб уберегти сина від прискіпливих поглядів, на операції до Києва вони намагаються їхати в окремому купе. Щоразу доводиться прати гори пелюшок і одягу. Але щойно проґавиш момент – шкіра дитини вкривається жахливими подразненнями.
До всього часом доводиться вислуховувати дошкульні чутки навколо хвороби Владика. Уже коли виріс, Владик відбивався від жорстоких однолітків, які намагалися задовольнити свою цікавість.
Єдиний Владиків друг – на рік старший Богданко, першокласникові за брата. Він навіть нагадує, коли товаришеві треба спорожнити сечовий міхур. Для хлопчика це непросто – йому треба часто ходити в туалет. Семенюки кажуть, через це навіть вагалися, чи віддавати сина до школи. Але їм пощастило з першою вчителькою – Ірина Яківна Каштелян сама запропонувала міняти учневі памперси. Усіх інших Владик просто соромиться.
Семенюки знають - поки не досяг підліткового віку, Владикові треба якнайшвидше зробити операцію з формування статевих органів. На те, що матиме своїх дітей, надія надзвичайно маленька. Але хочеться, щоб вона не згасла.
...Найчастіше Владик бавиться у лікарню – бере олівці-інструменти, торбинку-кисневу маску і робить іграшкам „операції”. Він уже давно навчився не плакати, коли йому роблять уколи, і щотижня ковтати пігулки. Лише часом зривається і втікає з лікарняного подвір’я, а коли мама нарешті умовляє його зайти у кабінет, з сумним докором, так, аж стискається серце, запитує: „Мамо, чому ти так мене не любиш?”.
- Два місяці тому в Маневичах народився хлопчик з такою ж патологією, - розповідає Олена Семенюк, якій уже давно не допомагають заспокійливі. – Я так налякалася! Я знаю, яка то біда, і пов’язую хворобу лише із радіаційним забрудненням. Чомусь найбільше діток із такими відхиленнями народилося у Рівненській і Львівській областях.
...Владик зізнається, що мріє, аби у його власній кімнаті жив песик. У майбутньому він хоче бути водієм вантажівки і власником комп’ютера. А ще просто хоче бути здоровим. Якщо перші два бажання легко втілити у життя, то головна мрія родини Семенюків без допомоги чуйних до чужого горя людей навряд чи здійсниться.

Переказати кошти на лікування Владика ви можете
на ім’я батька Миколи Миколайовича Семенюка, ідентифікаційний код 2783417332, без ПДВ.
Розрахунковий рахунок - 26204600811669, ПриватБанк МФО 305299. Код ЗКПО - 2783417332.

Telegram Channel