У Ковелі приймали людей, які живуть з чужим серцем
Семеро таких пацієнтів вперше пройшли комплексне обстеження у районній лікарні на Волині, повідомляють на сайті Ковельського МТМО. Нині в Україні немає державної програми медичної підтримки (супроводу) хворих з пересадженими органами. Тому вони після трансплантацій в інших країнах вимушені самі шукати лікарів, які займатимуться їхнім подальшим лікуванням
Поспілкуватися з пацієнтами, які приїхали у Ковель, запросили міського голову Ігоря Чайку. Ці люди з різних куточків України. У кожного – власна історія хвороби, боротьби за життя та щасливого порятунку завдяки трансплантації. Шанс на життя їм подарували у 2016-2017 роках в РНПЦ «Кардіологія» (м. Мінськ, Республіка Білорусь).
Останні п’ять років колись приречені чоловіки й жінки живуть звичним життям, працюють, займаються спортом, одружуються, стають батьками, виховують онуків. І щодня дякують Богу, лікарям і родинам донорів, які прийняли складні для себе рішення - віддати серця близьких людей, врятувавши інших. До операції та після повернення додому вони перебувають під постійним наглядом лікаря-кардіохірурга Володимира Танського та лікаря-кардіолога Ольги Танської, які нині працюють у Ковелі. До речі, Володимир Танський безпосередньо брав участь у 26 трансплантаціях серця в РНПЦ «Кардіологія».
Останні п’ять років колись приречені чоловіки й жінки живуть звичним життям, працюють, займаються спортом, одружуються, стають батьками, виховують онуків. І щодня дякують Богу, лікарям і родинам донорів, які прийняли складні для себе рішення - віддати серця близьких людей, врятувавши інших.
Найстаршій з пацієнток Любові Бронніковій – 69 років. Наймолодшому Петру Зіничу – 27. За фахом він медичний брат. І обрав цю професію не випадково. Його старший брат – Ігор Зінич, молодший сержант медичної служби ЗСУ (80-ої окремої аеромобільної бригади), Герой України, загинув у січні 2015 року під завалами Донецького аеропорту. Звичайна застуда, якою Петро захворів, займаючись пошуками брата, дала ускладнення на серце. Невтішний діагноз – дилятаційна кардіоміопатія, вимагав трансплантації серця. Операцію зробили у Мінську, коли Петру було лише 22.
Серед пацієнтів 60-річний Володимир Рибак з Чернівців, майже удвічі молодший Валерій Затула з Миколаєва, 40-літній Олександр Силивон з Київщини, 51-річна Наталія Тхакохова з Житомирщини, а також киянин Максим Греков, який піднімався на Говерлу через рік після трансплантації серця.
Завдяки тому, що у ЦРЛ Ковельського МТМО є найсучасніше медичне обладнання, пацієнтам провели увесь спектр необхідних обстежень, зокрема ендоміокардіальну біопсію (дослідження клітин міокарда), коронарографію (дослідження судин серця за допомогою ангіографа), визначення рівня кардіомаркерів (діагностика наявності та прогнозу серцевої недостатності), рівня концентрації такролімуса в крові та ін. Обстеження провели безкоштовно за рахунок Ковельського МТМО
До лікарів Танських з різних куточків України приїздять пацієнти з патологіями серця, серед них і такі, що потребують термінової трансплантації. Врятувати їх може не лише пересадка донорського органу, а й ще одна досить складна кардіохірургічна операція, яку готові проводити у Ковелі хворим з термінальною стадією серцевої недостатності. Це – імплантація штучного лівого шлуночка LVAD. Його вартість понад півтора мільйона гривень. Для пацієнтів це надто дорого, а держава не виділяє таких коштів.
Тому лікарі Ковельського МТМО на чолі з генеральним директором Валентином Вітром готові до співпраці з органами місцевого самоврядування різних міст України, де мешкають пацієнти, аби представники влади на місцях подбали про фінансову підтримку жителів своїх громад, хворих з термінальною стадією серцевої недостатності. А оперативні втручання готові провести у Ковельському МТМО.
Читайте також: Луцький медик здобув відзнаку кращого управлінця.