Кадр із фільму «Мої милі українці».
Кіно, яке має подивитися кожен українець: у Горохові показали фільм про Степана Кожум’яку
Горохівчани мали унікальну нагоду зустрітися з головним героєм художньо-документального кіно «Милі мої українці», народним артистом України, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка Петром Панчуком
Корифей світової сцени якраз був у відпустці в рідній Лобачівці й, як завше, не погордував зустрітися зі земляками. Найперше на сільській сцені порадував шанувальників театру з Берестечківської, Горохівської, Мар’янівської територіальних громад новою постановкою жарту на одну дію «Ведмідь» Антона Чехова, вже шостої в репертуарі театрального колективу, заснованого ним на батьківщині десять років тому. Зі знаменитим лобачівцем, провідним актором Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, ролі грали його дружина Людмила й керівник народного аматорського театру НД «Просвіта» Андрій Корнейко, а в горохівському кінотеатрі «Волинь» на прохання завідувача відділу культури Горохівської міської ради Олександра Шепшелея Петро Панчук розповів про народження фільму «Милі мої українці». Цією подією Горохівщина розпочала вітання Україні з нагоди 30-ї річниці її Незалежності.
Стрічку було знято в 2014 році за… одну добу. В році 2016-му вона номінувалася на Національну премію імені Тараса Шевченка. Нею було відзначено кінорежисера Олега Сенцова, який у той час був ув’язненим у російській колонії.
У стрічці Петро Панчук перевтілився в діда Степана. «Мушу зізнатися: ніколи не любив публічних героїв з їх гучними лозунгами та гучними криками. Натомість до вподоби були особистості, які віддавали своє життя за ідею без галасу й крику, лишаючись безіменними, часто несправедливими і забутими. Степан Кожум’яка – мало кому відоме ім’я провінційного філософа, архітектора, інженера, будівника мостів, великого оригінала, славного характерника, до безтями закоханого в Україну, до самозабуття, до самозречення, зрештою засудженого до 20 років заслання та каторжанського бараку смертників. 20 років молодого життя, свідомо покладеного на вівтар любові до України, тихо, без пафосу, без каяття. По-суті, ніхто не пам’ятає Степана Кожум’яку молодим, ніби він і не був ним ніколи. Майже всі свої молоді роки він провів на університетських та тюремних лавах. І з’явився в рідному Новомиргороді вже на схилі літ. Саме через те всі звали його дідом Степаном», - знайомить глядачів на початку стрічки з головним персонажем фільму його режисер і сценарист, Заслужений діяч мистецтв України Олександр Жовна. Знав дисидента, який не мислив свого життя без «Кобзаря», рідної мови, а України – без пам’ятників Тарасові Шевченку й на один такий зумів настаратися за життя та встановити його в Лип’янці, що теж на Кіровоградщині. Туди найперше дід Степан просить відвезти його в сні, який режисер обрав художнім прийомом, відтворюючи образ українолюба.
91-річний Степан Кожум’яка не дожив до проголошення незалежності України лише рік. Про те, як він нею марив, як мріяв про неї, Петро Панчук і Олександр Жовна розповідають так сердечно, сильно, коротко й влучно, що від і їхньої, і дідової Степанової правдивості, щосекундної любові до України почуттів захоплює подих в кожну з п’ятдесяти хвилин фільму «Милі мої українці».
А потому був такий самий незабутній щирістю діалог горохівчан із Петром Панчуком. Він розповів, що стрічку було знято в 2014 році за… одну добу. В році 2016-му вона номінувалася на Національну премію імені Тараса Шевченка. Нею було відзначено кінорежисера Олега Сенцова, який у той час був ув’язненим у російській колонії.
Картина була знята за кошт її автора Олександра Жовни. В своєму Новомиргороді він працює вчителем інтернату для сонячних дітей і разом із місцевими краєзнавцями дбає про музей, відкритий на честь великого патріота Степана Кожум’яки.
Читайте також: Панчук привіз на Волинь чергову виставу, щоб «більшість не змінила його» (Відео).
- Я ж узявся за цю роботу, бо вона мені близька, бо серцем відчуваю генетичну пам’ять і страждання українців. Було, що відходив від «території» авторського тексту, вжившись серцем і думками в долю діда Степана… Це і є те чесне внутрішнє, що повинен відчувати актор, - такий був лейтмотив нашої незабутньої розмови з актором Петром Панчуком.
- Було б добре, якби цей фільм побачили всі чиновники, - дякуючи Петрові Панчуку, висловив доречне побажання Горохівський міський голова Віктор Годик.
У ті хвилини хотілося, щоб своєю правдою і силою «Мої милі українці» навчили всіх людей світу любити свої країни. І щоб кожен українець дорівнявся до висоти великої жертовної любові до України діда Степана Кожем’яки з маленького українського містечка Новомиргород.
Стрічку можна переглянути за посиланням: YouTube.
