Громадська рада Волині започаткувала серію «круглих столів» під умовною назвою «Образи та безОбраззя архітектурного простору Луцька». На перший такий захід запросили архітекторів, дизайнерів, представників влади, громадськості, журналістів. Обговорювалися проблеми просторового облаштування міста та його архітектурного і археологічного зонування...
Олександр ПИРОЖИК
Громадська рада Волині започаткувала серію «круглих столів» під умовною назвою «Образи та безОбраззя архітектурного простору Луцька». На перший такий захід запросили архітекторів, дизайнерів, представників влади, громадськості, журналістів. Обговорювалися проблеми просторового облаштування міста та його архітектурного і археологічного зонування.
Як зауважив голова Спілки дизайнерів Волині Орест Хмельовський, сьогодні Луцьк потерпає від архітектурного різностилля та «дизайнерського вінегрету», які створюють деформації простору. Забудова проспекту Волі така, що будь-який «вільний від розуму простір заліплюється рекламою, причепами, приліпами, примочками до будинків». Таку еклектику не можна назвати стилем. До того ж, кожен намагається вилізти на тротуар, займаючи наш життєвий простір, «яким ми повинні ходити, не спотикаючись»… Подібної думки — і луцький архітектор Віктор Семенюк. Він навів приклад, коли в одному будинку завдовжки 30 метрів над різними проектами для фірм працювали чотири архітектори. І кожен намагався «переплюнути» попередника. Відповідно, входи в офіси цих фірм мають різні дизайни, які поміж собою не лише не гармонізують, а контрастують. Аби подібного не повторювалося, фахівцям спільно з громадою належить розробити єдину концепцію, яка формуватиме самобутнє обличчя Луцька. Проблема Луцька — не лише у браку кваліфікованих кадрів, а й у тому, що спостерігається відтік молодих перспективних архітекторів, які змінюють обласний центр Волині на Львів та інші міста. Таку невтішну новину оприлюднив директор профільного департаменту міськвиконкому Георгій Шевчук. Часто до проектування доводиться залучати іногородніх фахівців, які не знають історії Луцька і не відчувають усіх граней його самобутності. Учасники «круглого столу» дійшли згоди, що проблема дійсно потребує залучення якнайширших верств населення — як освітян і науковців, так і громадськості. Вирішено, що надалі такі обговорення стануть традиційними і будуть присвячені аналізу архітектурних особливостей і проблем забудови окремих мікрорайонів. Імовірними темами двох наступних «круглих столів» стане забудова Старого міста та найновішого 55-го мікрорайону міста.
