Всупереч прогнозам, які обіцяли затяжну і холодну весну, цьогорічний теплий березень розпочав сезон польових робіт навіть раніше від традиційних строків...
Всупереч прогнозам, які обіцяли затяжну і холодну весну, цьогорічний теплий березень розпочав сезон польових робіт навіть раніше від традиційних строків.
Валентина БЛІНОВА
-Для селян це не було несподіван кою, бо до виходу в поле вони завжди готуються заздалегідь: ремонтують техніку, доводять до необхідних вимог кондиційність насіння, роблять запаси міндобрив і пального, — поінформував начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва, агролісомеліорації і ведення сільського господарства в зоні Чорнобильської аварії головного управління агропромислового виробництва Олександр Ромашковець, який погодився прокоментувати початок весняних сільгоспробіт. — Хоча селяни здебільшого працюють на зношеній техніці, та, як свідчить оперативна інформація, що надійшла з районних управлінь агропромислового розвитку, 95 відсотків посівних агрегатів відремонтовано.Першими взялися за сівбу ярих культур селяни Луцького, Володимир-Волинського, Любомльського, Камінь-Каширського, Локачинського районів. Насіння ярих зернових уже зароблено в ґрунт на 6,4 тисячі гектарів, зокрема на 3,5 тисячі гектарів — у сільськогосподарських підприємствах. Триває сівба ранніх зернових: ярої пшениці, ячменю, вівса. Зростають обсяги підживлення озимих. Цю роботу виконано вже на 28 тисячах гектарів у всіх категоріях господарств, на 16,3 тисячі гектарів зокрема — в сільгосппідприємствах. Однак чимало площ ще перезволожені, а, отже, працювати тут техніка поки що не може. — Які обсяги робіт загалом намічено виконати нинішнього сезону? — Передбачається посіяти ярі культури на площі 285,3 тисячі гектарів. 104 тисячі з них припадає на сільськогосподарські підприємства. Ранні ярі зернові та зернобобові у всіх категоріях господарств займуть 108,8 тисячі гектарів. У структуру посівів закладено також технічні культури, адже треба переломити дисбаланс у сівозміні, де поки що 59 відсотків площ займають зернові. Збільшення удвічі площі під льоном, яке господарства області задекларували цього року, зумовлене державною підтримкою льонарів: на гектар довгунця вони отримають 670 гривень дотації. До цієї суми додасться ще в межах 130 — 140 гривень за здану переробному підприємству тресту згідно з прийнятою обласною радою програмою «Льон Волині 2007-2010». — Ви згадали про запаси, зроблені селянами завчасу. — Так, у всіх господарствах зберігалося насіння, доведене до посівних кондицій, у повному обсязі, а це 13,9 тисячі тонн. Сільгосппідприємства заздалегідь заготовили 5,7 тисячі тонн діючої речовини мінеральної поживи, що становить 41 відсоток до потреби. Для півтораразового і навіть дворазового підживлення озимини мають селітри господарства Володимир-Волинського, Локачинського, Іваничівського та Любешівського районів. Цього року не затрималася грошова компенсація від держави на закупівлю добрив вітчизняних товаровиробників. Нині господарства Волині вже отримали 109 тисяч гривень такого відшкодування. Надійшли також кошти державної дотації на гектар посіву озимини. — Ринок пально-мастильних матеріалів щоразу починало лихоманити напередодні весняних робіт. А нині яка ситуація з цінами на бензин і дизпаливо? — Різкі цінові стрибки характерні тоді, коли економікою керують вручну. Але за ринкових відносин цього не повинно бути, адже нафтотрейдери знають, що навесні і восени найбільший попит на пальне, а тому готують відповідні його запаси. Поки що рівень цін тримається стабільно. Загалом до потреб на сезон весняно-польових робіт господарства мають 39 відсотків бензину та 38 — дизпалива. — То що — селяни мають до сить фінансових і матеріальних ресурсів для весняних робіт? — На жаль, нинішньої весни волинські сільгоспвиробники опинилися у скрутнішому становищі, ніж торік. Через серпневу негоду вони втратили значну частину врожаю, а отже відповідно й коштів, якими могли б забезпечити невідкладні потреби для проведення польових робіт.
