«Чому моя дитина захворіла на рак, за що?!» 

За даними Національного канцер-реєстру, в Україні щороку діагностують близько 1000 нових випадків онкологічних хвороб у неповнолітніх. Найбільш поширеними є лейкемія та рак головного мозку

Тривожні симптоми, які важливо не проґавити

Коли страшний діагноз ставлять дорослим, то зазвичай пояснюють це шкідливими звичками, спадковою схильністю, віковими змінами в організмі тощо. У стократ важче прийняти присуд лікарів, коли йдеться про безневинних дітей. Медики кажуть, що в таких випадках запобігти біді неможливо, як і визначити причини виникнення онкозахворювань. Менше 10% всіх пацієнтів дитячого віку мають схильність до раку через генетичні фактори. З чим пов’язана решта випадків — ​ніхто не може сказати.

Ефективність лікування, як правило, залежить від вчасного виявлення недуги.

Тривожні симптоми:

= тривала й безпричинна втрата ваги;

= частий головний біль, що супроводжується ранковим блюванням;

= набряки, постійний біль у кістках, суглобах, у ділянці спини або в ногах;

= ущільнення в зоні живота, шиї, грудей, таза чи пахв, збільшення лімфовузлів;

= часто повторювані інфекційні захворювання;

= біляста смужка за зіницею в оці дитини;

= нудота, втома й помітна блідість шкіри;

= періодичне чи постійне підвищення температури без видимих на те причин.

Також мають насторожити поява на тілі дитини синців незрозумілого походження, зокрема на таких ділянках, якими складно вдаритись; асиметрія частин тіла — ​ніг, обличчя, що означає зростання пухлини; сильні кровотечі навіть при найменших подряпинах і порізах; порушення ходи.

У більшості випадків саме батьки помічають у малюків ознаки ретинобластоми — ​онкологічного захворювання, яке вражає сітківку одного чи обох очей. Середній вік, коли в дитини діагностують цю недугу, становить 18 місяців. З’являється ефект «котячого ока»: зіниця при потраплянні в неї світла виглядає білою, а не чорною. Виникає косоокість. Райдужна оболонка ока змінює колір і стає червоною. У таких випадках відразу треба бити на сполох.

На трансплантацію – ​до Львова

Досі родини онкохворих діток стягалися з останнього, збирали кошти, як могли, аби оплатити порятунок своїх кровинок у закордонних клініках. Але сьогодні в Україні вже почали здійснювати трансплантацію кісткового мозку. З початку цього року провели 8 таких пересадок дітям, торік їх вдалося зробити 77. Є надія, що тепер ці операції будуть доступнішими. Нещодавно у Львові у клініці дитячої онкології відкрили Центр трансплантації кісткового мозку. Керівник закладу Роман Кізима повідомив журналістам, що найближчим часом він повноцінно запрацює. Завдяки допомозі італійських та українських благодійників, а також державному фінансуванню, добудовано приміщення, закуплено сучасне обладнання, підготовлено фахівців.

Менше 10% всіх пацієнтів дитячого віку мають схильність до раку через генетичні фактори. З чим пов’язана решта випадків — ​ніхто не може сказати.

— Зазвичай трансплантація є ключовим етапом лікування найважчих онкохвороб у дітей. Приблизно 200 неповнолітніх українців потребують щороку пересадки кісткового мозку. В Західному регіоні — ​до 50 дітей. І ми плануємо почати принаймні з 15–20 трансплантацій на рік, а з часом сподіваємося охопити всіх, хто потребує такої допомоги у Львівській і сусідніх областях, — ​розповів Роман Кізима. — ​Часто запитують, чи не виникне проблем із підбором донорів. Іноді цю функцію може виконувати сам пацієнт. Тобто клітини його кісткового мозку візьмуть перед трансплантацією, а після курсу хіміотерапії повернуть назад. Це називається автотрансплантація — ​найпростіший вид, з якого ми, мабуть, і почнемо. Також є алогенна пересадка, тобто від донора, який може бути родичем, якщо він підходить, а може бути чужою людиною з максимальною сумісністю.

Відомо, що у сусідній Польщі офіційно засвідчили свою згоду на донорство клітин кісткового мозку понад два мільйони громадян. Там цей реєстр створений давно. В Україні його формування відбувається на громадських засадах, більшість людей досі не знають, як відбувається процедура забору стовбурових клітин з крові, побоюються, що вона може бути небезпечною. Втім, і у нас рух за трансплантацію набуває поширення.

«Вчора я віддала частину своїх стовбурових клітин…»

Історія Мар’яни Нестерук, уродженки Любешівщини, а нині лучанки, в якої важка недуга вразила спочатку маму, а потім і брата, — ​про любов, мужність і милосердя. «У 2018 році я вперше стала донором кісткового мозку, згодом — донором волосся. Тож добре знаю, що, поділившись частиною себе, люди стають тільки багатшими!» — ​написала дівчина у фейсбуці.

За фахом вона — ​сурдопедагог і логопед, і цей вибір був не випадковим. З дитинства опікувалася молодшим братом Андрієм, який народився з вадами слуху. Болючим шоком для родини стало онкологічне захворювання мами. З 2013 року життя Ніни Петрівни залежало від поїздок у Мінськ на лікування, їй довелося пройти понад 20 курсів хіміотерапії, декілька хірургічних втручань. І ось новий удар долі — ​смертельну недугу виявили в Андрія, він потребував пересадки клітин кісткового мозку. Лікарі попередили, що вірогідність кровного донорства — ​20 відсотків. Нестерукам пощастило: результат досліджень крові на сумісність засвідчив, що Мар’яна може врятувати брата.

«Нам пощастило, що ми ввійшли в ті 20%, а більшість не входить, для них починається пошук донора. А це — ​час! Для наших дітей донорами стають німці, поляки, італійці… Бо українців просто немає в базі. Тому перед від’їздом у Стамбул, де братові взялися провести трансплантацію, я зареєструвалася у БФ «Український реєстр донорів кісткового мозку», — ​згадувала мужня дівчина.

Операцію з трансплантації турецькі лікарі провели наприкінці грудня. Кошти на її проведення було зібрати дуже непросто. Родина надовго загрузла в боргах. Але життя — ​безцінне.

«Вчора я віддала частину своїх стовбурових клітин для Андрія. Попередньо мені зробили 10 уколів у руку, а потім відібрали потрібні клітини кісткового мозку за допомогою спеціального апарата. Процедура тривала 3 години і була безболісною. Потім кістковий мозок почали пересаджувати Андрієві. Це виглядає, як звичайне переливання крові…

…Ніч після трансплантації була для брата дуже складною, але на ранок тиск і температура тіла прийшли в норму. А на Святвечір показники крові Андрія зрушили з 0, його лейкоцити були вже 0,02, це означало, що кістковий мозок починав виробляти клітини крові», — ​писала тоді Мар’яна, запевняючи, що донором бути легко, і дякуючи всім причетним до порятунку її брата.

Оксана КРАВЧЕНКО.

Читайте також у нас: «Чи достатньо медикаментів у волинських аптеках (Відео)​».