Ви можете або сіяти навколо себе депресію і розпач. Або показувати, що ви не втратили зв’язок з реальністю і налаштовані на перспективу життя.
Чи можна сміятися і радіти під час війни? Відповідає відомий військовий психолог з Волині
Відповідь на це питання видання «Лівий берег» шукало з військовим психологом, експертом у сфері інформаційно-психологічних операцій і контррозвідувального захисту Олегом Покальчуком.
Можна. Сміятися і радіти - це не гріх. Позитивні емоції - це теж не гріх. У нас же й біомеханіка організму так працює, що усмішка дає зворотний сигнал мозку, тож людина отримує гормони позитиву навіть від вимушеної усмішки. Тому я сказав би, що радіти і сміятися треба, але вже як вдасться, - міркує Олег Покальчук на шпальті «Лівого берега».
Життя триватиме. Людина - соціальна істота. Вона не може весь час сама сидіти в норі. Бо тоді вона буде дивитися на стіни нори і бачити тіні, як у Платона. От у нас зараз усі платоністи, сидять у бомбосховищі і бачать тіні на стінах. А нам треба тяжіти до епікурейства - смакувати ті радощі життя, які зараз у ньому є. Не казати: ми всі помремо, то нащо оце посміхатися? Зараз же вам добре? Живіть зараз - і буде вам щастя.
Треба помічати довкола якісь речі, які радують, веселять. Але це може бути важко. І це стосується тільки тих людей, які перебувають у достатньо безпечному місці.
Також враховуйте, що якщо ви приїхали з дуже небезпечного місця - з оточення, з-під обстрілів, вас будуть уважно вивчати і робити за вашою поведінкою висновки. Поводьтеся гідно. Ваша внутрішня постава є мовчазним прикладом для всіх довкола, незалежно від того, знайомі ви з ними чи ні. Ви не маєте відкидати драматичні обставини, в яких ви були. Але при цьому ви можете або сіяти навколо себе депресію і розпач, генералізуючи травму. Або показувати, що ви не втратили зв’язок з реальністю і налаштовані на перспективу життя.
Радощі мають бути щирими, ви не можете змусити себе до них. Але якщо є нагода - усміхніться і пожартуйте. Ми ж не в Радянському Союзі і не в Росії, де вам сказали б, що «нє время для смєха, когда родіна і опасності!»
Радощі мають бути щирими, ви не можете змусити себе до них. Але якщо є нагода - усміхніться і пожартуйте. Ми ж не в Радянському Союзі і не в Росії, де вам сказали б, що «нє время для смєха, когда родіна і опасності!» Ні, звісно, в нашій країні теж можуть знайтися люди, які так скажуть. Вони таким чином підвищують свою самооцінку, свідомо чи несвідомо. Іноді це люди, травмовані війною - таких буде багато. І вони вважають, що кожен має переживати цю травму саме так, як вони.
Читайте також:За місяць війни у бережливих українців на Полтавщині вилучили 11 російських танків (Відео)
