ХОЧ ЗАХІДНИЙ БУГ МАЄ ТРЬОХ ТАКИХ БАГАТИХ НЯНЬОК...

Ця річка належить трьом державам — Україні, Білорусі та Польщі. Звідси й інтерес до неї європейської спільноти. Ось і в цьому році у Польщі, де Західний Буг впадає у Віслу, відбувся перший водний форум, на якому спеціалісти з України, Білорусі разом з господарями обговорювали проблеми басейну річки. Йшлося про охорону води від забруднення, раціональне використання водних ресурсів. Про стан річки ми розмовляли з начальником відділу Західно-Бузького басейнового управління водних ресурсів Валентином Мотронюком


Катерина ЗУБЧУК

—Вже чимало літ на Західному Бузі ведеться моніторинг. Судячи з результатів спостережень, як почувається річка?
— Насамперед скажу, що основне забруднення Західного Бугу припадає на Львівську область. На території Волині в межах басейну цієї річки знаходяться міста Нововолинськ, Володимир-Волинський, Любомль, селища Локачі та Шацьк. В кожному з них є очисні споруди повної біологічної очистки. Найпотужніші з них — у Нововолинську та Володимирі-Волинському і протягом останніх років вони працюють ефективно. Забезпечували нормативну очистку і діючі шахти. Але все-таки фіксується незначне перевищення гранично допустимих концентрацій у воді по залізу, нітритах, фосфатах, а також по біологічному споживанню кисню. Проби води на аналіз беруться при входженні Західного Бугу в межі нашої області (це Литовеж Іваничівського району) і при виході (у селі Грабове Шацького району).
— Які проблеми потрібно вирішити найближчим часом, щоб все-таки не було цих перевищень по згаданих показниках?
— Реконструювати очисні споруди у Любомлі та Локачах, збільшити потужності діючих очисних споруд у Шацьку. Існує ще одна дуже важлива проблема, яка потребує термінового вирішення. Періодична зміна рівня води у руслі, нерівномірність швидкостей призвели до збільшення ширини русла і розмірів звивин. Русло відтак почало врізатися в корінні береги.
З тим, щоб оцінити стан русла та заплави Західного Бугу, проектний інститут «Волиньводпроект» провів їх обстеження на кордоні Волині і Люблінського воєводства. Встановлено, що на цій ділянці русло річки звивисте, береги розмиті, внаслідок чого русло захаращене поваленими деревами. А це спричиняє реальну загрозу затоплення і підтоплення територій. Загальна довжина відрізку річки, що протікає по кордону між Україною і Польщею, — 200 кілометрів. На цій відстані нараховано 119 ділянок з інтенсивною береговою ерозією з боку Волині. Крім того, на цьому відрізку річки виявлено 22 ділянки, де можлива зміна русла із відторгненням земель загальною площею майже 100 гектарів.
На ділянці можливого відторгнення території українською стороною були виконані роботи по кріпленню від розмиву берега біля села Грабове. Довжина цих кріплень 756 метрів, на їх облаштування затрачено 961 тисячу гривень. В результаті стабілізувались руслові процеси, припинилась інтенсивна ерозія берега, зникла загроза відторгнення території України. Польська сторона так само укріпила лівий берег Бугу в місцевості Сліпце та почала укріплювальні роботи на двох відрізках річки у місцевості Свєрже.
— Хто взяв на себе в нашій державі вирішення проблем Західного Бугу?
— Для цього була створена перша в Україні нова структура управління водними ресурсами за басейновим принципом. До складу її увійшли Басейнова рада та Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів. Це управління і є виконавчим органом ради.
З метою подальшого розвитку українсько-польського співробітництва в галузі управління водними ресурсами в басейні транскордонної річки Західний Буг у Любліні була підписана угода про співробітництво між Західно-Бузьким басейновим управлінням водних ресурсів та Регіональним управлінням водного господарства в місті Варшава. Ця угода забезпечить співпрацю і координацію дій двох держав по створенню інтегрованої басейнової моделі управління водними ресурсами, обміну інформацією щодо стану водного середовища.
— І насамкінець щодо фінансування виконання запланованих робіт.
— Нині є ряд пропозицій участі у проектах, які фінансуються з європейських фондів. Це, зокрема, «Розбудова польсько-українсько-білоруської водної політики у басейні Бугу» (за даним проектом Євросоюз вирішив виділити Україні 60 тисяч євро для розробки концепції охорони і поліпшення якості води в Західному Бузі). А розширення міжнародного співробітництва є основою для планування в майбутньому спільних для трьох держав органів управління водним господарством басейну річки Західний Буг.