«Ми хочемо бути частиною громади»: у Луцьку переселенці та іноземці вивчають мову й традиції Волині

Веде заняття кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови та лінгводидактики Волинського університету Оксана Приймачок.

Вона розповіла Суспільному, що на перше заняття прийшли понад 20 охочих вивчити та вдосконалити знання мови.

«У нас курс абсолютно інтерактивний, не лекції я читаю їм, а я розказую про деякі моменти, які зацікавлюють слухача, і я відразу чую запитання: «Поясніть це, розкажіть це, а чи правильно так. А чи не правильно так», — говорить викладачка.

Курс є частиною серії освітніх подій «Луцьк багатоголосий: мова, історія і традиції спільнот», що триває впродовж липня-вересня 2025 року, говорить директорка міського департаменту культури Тетяна Гнатів. Це один із заходів в межах програми Ради Європи «Інтеркультурні міста».

«Ми реалізовуємо проєкт «Міста взаємності: інтеграція через міжкультурний діалог». І цей захід — освітній захід і нам дуже цікаво, що відгукнулись внутрішньо переміщені особи, ми називаємо новоприбулі мешканці нашої громади і нам дуже важливо, щоб вони інтегрувалися через культуру через традиції», — каже Тетяна Гнатів.

Олександр Перепелиця та Тетяна Крась — подружжя, яке переїхало до Луцька на початку повномасштабної війни. Обом — по 68 років. Хочуть більше дізнатися про Волинь і відчути себе частиною місцевої громади.

«Я переселенець з Луганщини, місто Сєверодонецьк, там, як кажуть, родився, хрестився і оце в 65 років попав сюди до вас у Луцьк, хоча раніше знав його тільки по карті. Українська мова від батьків, дідів, бабушок, ще воно не вмирало, хоч нас і навчали російською», — розповідає чоловік.

Тетяна і Олександр співають у хорі «Неспокійні серця», навчаються. Кажуть — завжди разом.

«Ми в 50 років познайомились з ним. Як кажуть: музика нас связала — він музикант, а я + я співаю з трьох років. У мене тато тамадою був, і я навчилась співать українських пісень з пів сотні, вийду на город і давай співать, всі кажуть – давай гастролі. 18 років ми живемо разом», — говорить Тетяна Карась.

Під час першого заняття вивчила різні форми вітання і дізналась нові слова 25-річна німкеня Соломіта Климчук. Вона переїхала в Україну майже рік тому. Живе в Луцьку з коханим чоловіком, постійно намагається вдосконалювати українську.

«Це мій другий переїзд з Німеччини, перший був тиждень до війни, я тиждень війни тут провела і повернулась додому, потому що поняла, що мені нема тут що робить. І потім я хотіла вивчати українську, бо хотіла переїхати сюди навчатись. Я якось дуже полюбила Україну, нам з чоловіком тут краще», — розповіла Соломіта Климчук.

Уже чекає наступних занять про традицій і звичаї волинян, розповідає Наталя Мороз, яка переїхала до Луцька з Краматорська з родиною і двома дітьми. Жінка навчалась в українській школі, закінчила університет історичний факультет, де також все викладалось українською мовою. Каже, що прийшла на курс, тому що їй цікаво дізнатись щось нове про місто, в якому вона вже живе три роки.

«На зелену неділю в нас немає такого, наприклад як у вас, такий віник зелений ваш, з лепехи, так здається, тому я почула — лепеха, я не знала, така цікавинка дуже чудна така назва. І якщо говорити про мову, то такий діалект — як ся маєш, наприклад, у нас його не використовують», — говорить жінка.

Безплатні заняття відбуватимуться щовівторка у бібліотеці N6 обласного центру. Для участі в зустрічах необхідно пройти попередню реєстрацію за посиланням, заповнивши коротку анкету. Освітній курс триватиме з липня до 2 вересня.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Археологи досліджують підземелля Жидичинського монастиря: нові відкриття в історії Волині.