Те, що дизель-поїзд Ковель–Стоянів, який щоденно курсує по цьому маршруту через станцію Луцьк, запізнився 11 жовтня цього року, мене не дуже здивувало. Це відбувається систематично. Здивувало, що запізнення уже сягнуло двох годин...
Те, що дизель-поїзд Ковель–Стоянів, який щоденно курсує по цьому маршруту через станцію Луцьк, запізнився 11 жовтня цього року, мене не дуже здивувало. Це відбувається систематично. Здивувало, що запізнення уже сягнуло двох годин. Не зрозуміло, чому в цьому поїзді ніхто із залізничників так і не зміг пояснити пасажирам причину запізнення — ніби так і повинно бути. Роздратування викликали їхні відповіді: “Не знаю”, “Вам цього ніхто не скаже”. Здавалось, що у залізничників, як і у військових, теж є своя таємниця. Поїзд прибув на станцію Ківерці. Машиніст по радіо щось оголошував, але гучномовці у вагонах так тріщали, що його ніхто не зрозумів. А диспетчер станції Ківерці чомусь мовчав. І лише трохи побігавши, вдалось дізнатись, що поїзд змінює свій маршрут і прямує на Здолбунів. Нарешті після нашого нагадування черговому по станції, диспетчер оголосив, що на першій колії інший дизель-поїзд вже прямує до Луцька. І тільки в Луцьку вдалося з’ясувати у начальника вокзалу Ірини Бас причини таємничого запізнення цього поїзда: технічні несправності. Вона вибачилась по телефону перед пасажиром за неприємності. А хто буде вибачатись перед іншими пасажирами, які часто терплять такі незручності і запізнюються в своїх справах? Олександр НАУМЧИК. м.Луцьк.
